радився
з жовтими хмарами
про сокровенне
говорячи
мріями
був досконало
сонячним
довго і вперто
Продовжувати читання Балада про соняхрадився
з жовтими хмарами
про сокровенне
говорячи
мріями
був досконало
сонячним
довго і вперто
Продовжувати читання Балада про соняхдні пливуть
голубими
травами
чорні вишні
в зеніті
замилуюся
мамо
мальвами
Продовжувати читання Дні пливутьЗгадуючи «Зенітку» Остапа Вишні…
Посміхнімось щиро Вишні
Й доведемо при нагоді,
Що велику силу мають
Сміх і гумор у народі.
Автор: Тетяна Фісун. Випуск 2009р.
Продовжувати читання КатюшаЧарівна, плинна, милозвучна,
Дзвінка, красива, точна, влучна,
Прекрасна, чиста і яскрава,
І веселково різнобарвна.
Сучасна, модна, ніжна, мила,
Казкова, радісна, грайлива.
Автор: Катерина Григо’єва, випуск 2014р.
Поглянь на сонце-верховину!
Вона мов вбрана до весілля.
Палає маєвом зеленим
До неї плай веде кручений Продовжувати читання Поглянь на сонце-верховину!
… стиха пірнає осінь
в колір твого волосся
повінь приходить боса
і розпліта колосся
і розбива коліна
ніби у чомусь винна
і розлива на серці
стиглі та терпкі вина
Автор: Олександра Набок. Випуск 2014
Чудовий літній ранок. Перші, несміливі, тонкі промінчики сонця невпевненою ходою ступають по пустому шкільному подвір’ю, несучи йому новий день, день «після», день самотності. Поступово сонце повністю підкорює сірий вицвілий асфальт, що вкриває, як раніше здавалося, простий шкільний майданчик, а зараз розумієш, що зовсім не простий, бо це – місце, у якому злилися прощання із одним життям і початок нового, незвіданого й складного…
Автор: Петро Шишкін, випуск 2009 Продовжувати читання Полтава. Тиха, скромна, здається, уповільнена в часі…
Чи доводилось вам реалізовувати у житті свої найсміливіші мрії? Гадаю, що таких серед нас не багато. Хтось вагається, хтось боїться зазнати невдачі, а хтось просто боїться. Та все це не про одну нашу знайому. Вона вже що тільки в дитинстві не вигадувала, вперто йшла до поставленої мети. Так і цього разу.
Продовжувати читання Про барана Бориса, козу Катьку і про мене