Про автора

Ірина Кисла

Мабуть, найкраще розкажуть про людину її дитячі мрії.   Так ось я спочатку мріяла стати геологом, потім астрономом і вже в старших класах – журналістом. Та доля вирішила інакше (а може, й не доля, а дуже уважне професійне вчительське око, яке зразу бачить, кому ж у майбутньому передати свої вміння, досвід, аби вони набули нового звучання і не забулися в майбутньому).

«Не забулися!» – скажу якраз тій вчительці, яка й помітила в мені педагогічну «жилку». Це Люція Михайлівна Вовк – учитель української мови та літератури, яка довгий час працювала в Полтавській гімназії №32. У моєму класі викладала свій предмет усього два роки (в 10 й 11 кл.), але цього вистачило, щоб ми, її учні, зрозуміли: учителем бути варто! Тож і досі вдячна їй за те, що стала вчителем, продовжила її справу і здійснила бажання одного зі своїх однокласників, який у випускному альбомі побажав мені «бути схожою на Люцію Михайлівну».

Тож не вагаючись, після 11 класу вступила до Полтавського педагогічного інституту ім. В.Короленка, який закінчила з червоним дипломом у 1997 році. 5 років працювала в загальноосвітній школі №24 (досі її згадую, бо залишилося там багато друзів, з якими тільки починала свою педагогічну роботу, у яких багато чому навчилася і з якими досі підтримую теплі стосунки). А з 2002 року перейшла до Полтавської гімназії «Здоров’я»№14, у якій працюю і нині.

Отож вчителюю вже 18 років!  І знаєте, що зрозуміла?

Моя професія, за великим рахунком, здійснила мої мрії і про геологію, і про астрономію, і про журналістику, бо про все це я можу розповідати дітям, навчаючи їх мови, через слово – першооснову осягнення всього у світі. А відкривати «самородки» й «зірки» у школі, повірте, набагато приємніше й цікавіше, ніж робити це в землі або на небі (хоча нові унікальні світлини Плутона, до якого таки дісталося людство, розглядала з таким же захопленням, як і тоді, коли була школяркою!) І формувати світогляд учнів, їхню життєву позицію, власну думку допомагають мені вміння, з якими хотіла йти в журналістику. Працюю із задоволенням. Тішуся, що кожного дня йду туди, де потрібна, де на мене чекають, де мені дають змогу самоствердитися, проявити власну творчість і захопити нею дітей, де мені комфортно і затишно, де я, врешті, почуваюся дуже щасливою.

Ось так коротко про мене – Кислу Ірину Іванівну, вчителя вищої категорії, вчителя-методиста, яка вирішала поділитися своїм досвідом з колегами, однодумцями, представивши все це на власному сайті у вигляді творчої лабораторії вчителя-предметника, класного керівника, керівника літературно-мистецької студії і просто людини, якій цікаво і далі вчитися та пізнавати світ.

Пропоную путівник по сайту