На Симоненковій землі

 

Кораблі! Шикуйтесь до походу!
Мрійництво! Жаго моя! Живи!
В океані рідного народу
Відкривай духовні острови! –

ці слова видатного поета Василя Симоненка покликали і нас, учнів Полтавської гімназії “Здоров’я” №14, до нових відкриттів, яких із захопленням чекали на Лубенщині. Отож теплого вересневого ранку ми поїхали в гості до Василя Симоненка. На нас чекала приємна подорож Симоненковою землею. Відчути і побачити її неповторну красу, серед якої зростав майбутній поет, хотілося кожному з нас. А ще зрозуміти, які ж люди живуть тут, що написав Симоненко своє безапеляційне “Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!”

На Симоненковій землі
У музеї Василя Симоненка в Тарандинцях

І зрозуміли: справді благословенною є земля, що народила генія. Дякуємо усім, хто нас зустрічав і розповідав про історію свого краю, про життя і творчість найталановитішого земляка. Прекрасні люди, що знають і цінують свою історію, бережно несуть у майбутнє імена тих, хто прославив рідний край.

Нам сподобалося! Ми в захваті від непідробного професійного ентузіазму, творчого горіння директора Калайдинцівської школи Сергія Івановича Мисника. Зі своїм педагогічним колективом він показав нам приклад того, як це бути справжнім патріотом! Захоплюємося їх величезною краєзнавчою роботою!

Дякуємо за душевну, добру розповідь про життя Василя Симоненка, яку почули в шкільному музеї в Тарандинцях. Гадаю, кожен в ту мить відчув, що справді він “на землі людина”.

Радо зустріла нас у сонячний полудень і свята земля Мгарського монастиря, де слова  і помисли свої кожен міг звернути до Господа.

Окреме спасибі пані Ларисі із Лубен, яка так добре знає своє місто, його минуле, що змогла захопити цим і нас.

Повертаючись із поїздки, я думала: як важливо знайомити учнів з нашою давниною, традиціями, величними постатями. І чи це так подіяла лубенська природа, чи незрима присутність постаті Василя Симоненка, але діти не залишилися байдужими. Я бачила глибокі погляди, чула непідробний інтерес у запитаннях, готовність вбирати в себе живлющу силу Симоненкової поезії, щоб  “правді бути вічним другом І ворогом одвічним злу”.

 

Один коментар до “На Симоненковій землі”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.