Нагорода від Шевченка

Сьогодні ми по-особливому натхненно говоримо про Шевченка. Здається, що з кожним роком він стає все сучаснішим, молодшає на очах, позбуваючись звиклого за роки радянщини кожуха й смушевої шапки.

Ми пізнаємо іншого Тараса – не того, що сумно й тяжко пощипує струни кобзи, а іншого – який дав усім нам приклад неймовірного життєвого успіху, що дозволив звичайному кріпакові злетіти до найвищих щабелів суспільного життя…

Інша справа, що на це життя Шевченко не спокусився, бо правда й біль від розуміння несправедливості, яка панувала у світі, і , зокрема в Україні, були сильнішими за всі можливості й перспективи, які відкривалися перед молодим Тарасом. І особливо після того, як, приголомшені його неймовірним розумом і талантом, найбагатші, найзнаменитіші, найпрогресивніші діячі самі вирішили викупити Шевченка з неволі.

Слайд 4 І сьогодні Шевченко поряд з нами – у домашніх «Кобзарях», у шкільних класах, на наших вулицях і в парках, на майданах, російських тюрмах, де тримають наших заручників, на мітингах і під час революцій.

Слайд 5 А для найталановитіших – Шевченко в престижних нагородах. Такою є щорічна найпрестижніша відзнака України в галузі мистецтва – Національна Шевченківська премія. Про цю премію і про її лауреатів ми сьогодні будемо говорити.

Слайд 6 Національна премія України імені Тараса Шевченка – найвища творча відзнака в незалежній Україні. Нею увінчують найвидатніші твори літератури та мистецтва. Освячена іменем великого Кобзаря, ця творча нагорода має незаперечний авторитет в Україні і в усьому світі. Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка щороку, в результаті конкурсного відбору, всебічного обговорення і таємного голосування, визначає твори, гідні високої премії. Президент України своїм Указом присуджує Національні премії тим, хто здолав усі сходинки до творчої вершини.

В день народження Тараса Шевченка, 9 березня, Україна узнає імена нових Шевченківських лауреатів (список публікується у пресі, про нього повідомляють інші засоби масової інформації). Цим не лише підсумовуються культурні здобутки року, а й віддають світлу данину пам’яті геніальному українському поетові й художникові.

Слайд 7 Національна премія присуджується авторові чи виконавцеві один раз за життя.

Особі, удостоєній Національної премії, присвоюється звання лауреата Національної премії і вручаються Диплом та Почесний знак лауреата Національної премії. 

Слайд 8 Націона́льна пре́мія Украї́ни і́мені Тара́са Шевче́нка (Шевченківська премія) — державна нагорода України, найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Заснована 1961 року.

Слайд 9 Національна премія встановлена для нагородження за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням Українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Слайд 10 Національна премія є найпрестижнішою творчою відзнакою за вагомий внесок у розвиток культури.

Слайд 11 На здобуття Національної премії висуваються нові оригінальні твори, опубліковані (випущені у світ) у завершеному вигляді протягом останніх 5 років, але не пізніш як за півроку до їх висунення на здобуття Національної премії.

Слайд 12 Лауреатам Національної премії Комітетом виплачується грошова частина, розмір якої щороку визначає Президент України.

Розмір Шевченківської премії

2006 — 100 тисяч гривень

2007 — 130 тисяч гривень

2008 — 130 тисяч гривень

2009 — 160 тисяч гривень

2010 — 130 тисяч гривень

2011 — 250 тисяч гривень

2012 — 260 тисяч гривень

2013 — 260 тисяч гривень

2014 — 260 тисяч гривень

2015 — 240 тисяч гривень

Слайд 13 Першими Диплом та Почесний знак лауреата 9 березня 1962 року отримали Павло Тичина за тритомник вибраних творів,

Слайд 14 Олесь Гончар в галузі літератури за роман «Людина і зброя»

Слайд 15 Платон Майборода в галузі музики за збірку вибраних пісень.

Слайд 16 Ось вони перші лауреати

Слайд 17 Шевченківська премія „… безумовно, є творчим стимулом і предметом гордості за імена і твори, які поповнювали і поповнюють скарбницю літератури і мистецтва…  Шевченківська премія – це знаменна і поважна іпостась невсипущого кожноденного діяння у сфері високої духовності, утривалення неперебутних цінностей української нації” 

Ми познайомимо вас із лауреатами Шевченківської премії в галузі літератури за останні 6 років:

Слайд 18 У 2012 її отримав Володимир Рутківський за історичну трилогію для дітей “Джури”.

Слайд 19 У 2013 лауреатом став письменник Леонід Горлач (Коваленко) – за книгу поезій «Знак розбитого ярма».

Слайд 20 У 2014 році – Мирослав Дочинець за романи «Криничар» та «Горянин».

Слайд 21 У 2015 рік в номінації “Література” переміг Юрій Буряк за книгу поезій “Не мертве море”

Слайд 22 У 2016 переможця в номінації література не було названо, але в цьому році лауреатом Шевченківської премії в в номінації “Публіцистика і журналістика” переміг дисидент, політик і публіцист Левко Лук’яненко за зібрання творів у 13 томах “Шлях до відродження”.

Слайд 23 У 2017 році Український письменник Іван Малкович став лауреатом Шевченківської премії в категорії “Література, публіцистика, журналістика” за книгу віршів “Подорожник з новими віршами”.

Іва́н Анто́нович Малко́вич (10 травня 1961) — український поет і видавець, власник і директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

Закінчив Івано-Франківське музичне училище, скрипковий клас (1980) і Київський університет ім. Т.Шевченка, філологічний факультет (1985). 19-річним юнаком на всеукраїнському семінарі молодих авторів його було обрано найкращим поетом.

Вихід його першої книги гаряче відстоювала легендарна українська поетеса Ліна Костенко.

Автор поетичних збірок «Білий камінь» (1984), «Ключ» (1988), «Вірші» (1992), «Із янголом на плечі» (1997), кожна з яких ставала подією літературного процесу в Україні.

Слайд 24  Автор-упорядник понад 30 книжок для дітей, зокрема «Українська абетка», «Улюблені вірші». Живе і працює у Києві. З 1992 р. — власник і директор приватного дитячого видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», яке спеціалізується на книгах для дітей.

 

Слайд 25-27 Як незмінний директор, поет бачить продукцію свого видавництва як таку, що здатна конкурувати з книгами, виданими не тільки в Україні, а й за кордоном.

Слайд 28  Член Національної спілки письменників України. Іван Малкович народився 10 травня 1961 року в селі Нижньому Березові. У Івано-Франківську закінчив музичне училище за класом скрипки. Дитя Карпатських гір, Іван Малкович з ранніх літ вбирав їхню красу, захоплювався грою троїстих музик, особливо скрипаля Киселейчука, голос скрипки якого здавався хлопцю неповторним і найкращим з-поміж усіх музичних інструментів.

Троїсті музики

Слайд 29   А ще Іван ріс надзвичайно доброю, вразливою і спостережливою дитиною. Вірші талановитий хлопчина почав писати ще в шкільному віці. Приходив до редакції обласної молодіжної газети, несміливо відчиняв двері й тихо казав: “А я вірш приніс… Написалося!” Вищу освіту Іван Антонович здобув на філологічному факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка. Якийсь час працював у редакціях видавництв “Веселка” і “”Молодь, у журналі “Соняшник”.

Іван Малкович вважається одним із найкращих сучасних поетів, а його видавництво – найуспішнішим в Україні. Це означає, що як митець і громадянин Іван Антонович реалізує себе багатогранно і щедро.

Іван Малкович читає вірш «З янголом на плечі»

А ще він палкий патріот, який щиро вболіває за долю рідної країни. У цьому році під час вручення йому Шевченківської премії Митець виступив з неочікуваною палкою промовою, яка надзвичайно вразила громадськість і незвичайним поглядом на постать Шевченка, і досить чіткою та безкомпромісною громадянською позицією. Пропонуємо вам її прослухати.

Учитель: Вслухаймося в палкі слова Івана Малковича. У них – сучасне розуміння постаті Шевченка. Вболіваймо і словом, і ділом за наше майбутнє. І якими б утопічними, за словами самого Малковича, не видавалися його ідеї стосовно місця української мови в нашій державі, підтримаймо його в цих намірах. Допоки Шевченко, і наша мова будуть орієнтирами для народу, доти не зів’яне, не пропаде у віках і наша Україн.