«Він бути нам рабами не дає…» (до Шевченківських днів)

Він бути нам рабами не дає
ВОЛОДИМИР СЛЕПЧЕНКО, «ТАРАС ШЕВЧЕНКО», 2011 р. / ФОТОРЕПРОДУКЦІЯ АНДРІЯ КРИМСЬКОГО

Роздум-полілог для старшокласників.

«Про Шевченка треба нині не на святах промовляти, а кричати на вуличних перехрестях. Щоб як дзвін тривоги калатало його слово! Ніколи-бо не був він такий актуальний, як у наш час. Ніколи не було між нами стільки поглухлих, стільки сліпих…» (Д. Донцов)

Мета: спонукати школярів досліджувати життєвий і творчий шлях Т.Шевченка; вчити відшукувати глибокі істини в його творах; критично осмислювати творчу спадщину поета, зокрема шукати відповіді на питання, що стосуються нашого державотворення, формуючи в учнів усвідомлення відповідальності за долю України; формувати активну життєву позицію.

Обладнання: презентаційні матеріали до заходу з висловлюваннями про Шевченка, цитатним матеріалом, проблемними питаннями; презентації «Пам’ятники Шевченку», «Шевченко художник», аудіозаписи пісень, відеофрагменти; сторінки вказано за публікацією в журналі

Хід заходу:

  1. Уведення в тему. Мотивація. Слайд 1 (портрет і назва заходу)

Епіграф:     Народ возвести в націю – не в расу  Слайд 2 (з епіграфом)

Огненним словом велетень хотів.     М. Побелян.

  • Прокоментувати вислів Д. Донцова:

«Про Шевченка треба нині не на святах промовляти, а кричати на вуличних перехрестях. Щоб як дзвін тривоги калатало його слово! Ніколи-бо не був він такий актуальний, як у наш час. Ніколи не було між нами стільки поглухлих, стільки сліпих…»

 

― Чи актуальна ця думка сьогодні? Відповідь аргументуйте.

Підсумок учителя: С.4

Слайд 3: слова Назара Федорака.

― Чи погоджуєтеся ви з висловленою пропозицією? Чи потрібно нині популяризувати Шевченка? У який спосіб це можна зробити?

  • Ось як популяризує Шевченка сучасний український художник (кітч-художник, як він сам себе називає) Андрій Єрмоленко (Слайд 4) Ось що він говорить про серію своїх картин:

Слайди з його картинами 5-7

Задум уперше виник, коли був ще малим. Тоді уявляв Шевченка в якихось різних ролях, іпостасях. Моя бабця розповідала, що в її селі на Сумщині, коли прийшли більшовики, розстрілювали тільки за те, що в хаті висіла ікона. І тоді модно стало вішати замість Христа Шевченка, вбирати його в рушник. Таке собі перенесення Бога на поета. Тепер задля розуміння Шевченкових творів його варто олюднити, зробити сучасним. Бо якщо його твори досі актуальні – це горе для України, значить, ми в тій самій темряві і нічого за двісті років не змінилось. Шевченко за життя любив різноманітні буфонади та перевтілення. Я бачу його в минулому таким собі франтом, денді, а яким би він зараз був, помилитися не можна – кидав би коктейлі Молотова, тримав би оборону на Грушевського. Багато людей думають, що мої роботи з серії про Шевченка – жарти або іронія, та це не так. Навіть класика потребує переосмислення.

Для мене фаворитом є рок-н-рольник Шевченко-Преслі, «Король України». Цей образ найбільше перегукує­ться з реальним Шевченком, який, до речі, нерідко підписував свої твори як «Дармограй». Я, коли малював, робив експеримент. Пробував начитувати вірші Кобзаря на різні ритми, музику, так ось, більшість його поезій майже універсальна з погляду мелодики. При цьому в жодному разі не порівнюю Шевченка з Преслі – це просто деякі паралелі, акценти, що видалися мені цікавими.

Шевченко сам тяжів до західного світу, тому це природно з мого боку – знаходити такі асоціації. Я малював його в образі супермена, бо вважаю, що Україні бракує зараз героя, якогось типізованого персонажа. 

― Як ви ставитеся до такого погляду на Шевченка? Чи має право на існування таке потрактування постаті поета?

Підсумок учителя: Це спроба осучаснити Шевченка. Зняти з нього маску ідола, пророка, геніального поета. Бо він був людиною, непересічною особистістю. І в наш час міг би бути лише в тренді. Можливо, рокером, неформалом, людиною прогресивною, багатогранною, успішною. Ось цьому і варто вчитися у Шевченка: адже він сучасніший за нас сучасних!

Памятники Шевченкові у світі 

― Як ви поясните той факт, що у всіх куточках світу є пам’ятники Шевченку? Перегляньте презентацію (учні подають коментар) Слайди

― Чи часто приходите до пам’ятника Великому Кобзареві у нашому місті? Чи важливо це? До яких роздумів спонукає його образ Слайд

― Прослухайте вірш П.Гірника «Запитують мене у класі діти…» Поміркуйте, яким чином пов’язана ця поезія, тема нашого заходу й епіграф?

Звучить вірш П.Гірника «Запитують мене у класі діти…»

Що, на ваш погляд, стане предметом нашої подальшої розмови? ( обговорюючи творчість Шевченка, зробити висновки щодо його ролі в розвитку національної культури, історії та державотворення)

Асоціювання. Напишіть на аркуші паперу слово чи невелику фразу. Якими ви схарактеризували б Тараса Шевченка на основі своїх відчуттів. За бажанням – озвучте. 

  • А я написала слово «гуманізм». Звичне, на перший погляд. Але в ньому вся суть його творчості. Бо про що б він не писав – викривав царизм, розкривав трагічну долю жінки, згадував життя покріпаченого люду – усе це заради щасливої долі людини, через безмежну любов до людини.

Висновок учнів  

― У світлі тематики сьогоднішнього заходу доречно звернутися до творчості Шевченка періоду «трьох літ». Це час подорожей Шевченка по Україні, час болючого прозріння, час трагічних роздумів над долею поневоленого краю і зруйнованої держави.

Учень: Восени 1843 року Тарас Шевченко побував у Суботові…

Звучить запис пісні «Стоїть в селі Суботові…» (гурт «Кому вниз») 

Слайд Розгляньте репродукцію картин Т.Шевченка «Богданові руїни в Суботові», «Чигирин з суботівського шляху», «Богданова церква в Суботові». Стисло висловіть свої враження.

― З яким творами вони тематично споріднені?

― Прослухайте тепер вірші «Чигирине, Чигирине…», «Якби-то ти, Богдане п’яний…», «Стоїть в селі Суботові…»

― Як ви думаєте, чому ці твори надовго були вилучені з «Кобзаря»?

― Яким змальовано Б.Хмельницького? Чого не міг пробачити поет великому гетьманові?

  • Прослухайте фрагмент пісні «Розрита могила» у виконанні гурту «Кому вниз»( тексти твору перед вами) 

― Що вас найбільше вразило в поезії? (автор говорить не лише про москалів, які розкопують старі могили, а й про своїх зрадників, відступників, тих українців, які самі ж паплюжать свою країну)

Щодо цієї вади нашої нації влучно сказав Євген Сверстюк: «Є щасливі нації. Для них відступництво й національна зрада – просто випадок патології, що реєструється в клініці, але не фіксується в історії. Для нас цілими століттями дорога зради пахла коритом, мундиром, золотом, а дорога вірності – кров’ю».

― Хіба це не є проблемою сучасної України? Поділіться власними думками.

― А що має на увазі Тарас Шевченко, коли говорить:

Начетверо розкопана,

Розрита могила.

Чого вони там шукали?

Що там схоронили

Старі батьки? Ex, якби-то,

Якби-то найшли те, що там схоронили,

Не плакали б діти, мати не журилась.  (Це дідівська слава, гідність, воля, прагнення боротьби за волю, козацький дух)

― Шевченко лише мріяв про це. Бо Україна його часів, як ми бачимо, це Велика Руїна. Пригадайте містерію «Великий льох». Шевченко створює образи трьох душ, трьох ворон і трьох лірників. Ми вже обговорювали ідейне навантаження образів грішних душ. А що уособлює кожна з ворон?

(Польська – шляхту, яка розтринькувала українські скарби по закордонах; російська – московську імперію, яка на козацьких кістках будувала Петербург; українська – українську знать, яка заради матеріальних вигод і розкішного життя зраджує національні інтереси)

― Яка з них найнебезпечніша для українців? (Українська, бо це моральний покруч, зрадник, що століттями помагав катам-чужинцям шматувати Україну, як пише Шевченко:

перевертні

Нехай підростають

Та поможуть москалеві

Господарювати,

Та з матері полатану

Сорочку знімати.

Помагайте, недолюдки,

Матір катувати».

― Чи знято цю проблему зараз?    Розмисли учнів

― А чому в містерії Шевченко зображує не кобзарів і бандуристів, а саме лірників? Яка недуга в них більша – фізична чи духовна? (Кобза й бандура – інструменти козаків-лицарів. Здатних на подвиг. Ліра – інструмент немічних старців. Лірники у творі – це уособлення скаліченого покоління нащадків . яке сліпе, німе й глухе до всього, що чинять в Україні її поневолювачі)

― Над чим же Шевченко спонукає нас задуматися? Чи актуальна проблематика творів, що ми розглянули сьогодні? Розмисли учнів (осуд зрадництва, байдужості, бездіяльності, заклик до національного пробудження)

― Чи можемо стверджувати на основі цих творів про важливу роль Шевченка в українському державотворенні? Розмисли учнів

Висновок учнів

Подобається декому чи ні, але сучасний українець духовно походить саме від Тараса Шевченка. Ми, якщо не забуваємо про своє глибинне єство, – шевченківські люди. І про це варто пам’ятати. Бо щоб стати «європейцями», слід насамперед стати «українцями», стиржневою ідеєю світобачення яких має стати національний імператив – це національно свідоме мислення «у категоріях захисту, відтворення та розвитку нації» Слайд

― Чому Шевченко став одним із символів революції гідності? Розмисли учнів        Слайд

― Ознайомтеся з відгуком Альфреда Єнсена, шведського славіста, поета, про творчість Кобзаря і прокоментуйте тезу: «Велика сила прийшла з Правобережної України –справжній обновитель української літератури… В історії всесвітньої літератури мало таких прикладів, щоб 26-літній поет виступав з такими зрілими творами перед народом, як Шевченко… В історії світової літератури він поставив собі пам’ятник, сильніший від бронзи» (згадати про прояви геніальності: Енштейн у 23 роки трьома статтями перевернув всю тодішню науку; )

― Прочитайте наступні висловлювання про поета:

  1. «Кобзар дав нам історичну програму на всі віки» (Б.Лепкий)
  2. «Його устами весь наш народ заспівав про свою долю» (П.Куліш)
  3. «А Шевченко все ж таки поет над плином вічності» (Є Сверстюк)
  4. «Сьогодні можемо твердити: якби він, Тарас, збайдужів, зламався чи бодай на йоту відступився від України… – ким би ми були зараз? Чи не числилися у реєстрах вимерлих племен під назвою хохли чи малороси?.. Шевченко –чи не єдиний поет світу, який зберіг від забуття весь багатостолітній морально-етичний досвід нації…» (В.Яворівський)
  5. «Для нинішньої України його ім’я –найбільш авторитетна величина в пошуках національної самобутності» (Дитмар Штюдеманн, посол Німеччини в Україні у 2000-2006 роках)
  6. «Заздрю українцям –маєте Шевченка. Це геній не тільки України. Це велет, титан людської мислі, поет всеосяжний. Месія, що належить світові. Разом із Шевченком, із його словами ви, українці, безсмертні» (У.Тан, генсек ООН у 1961-1971 роках)
  7. «Шевченко –це голос душі українського народу, його крик, сльози, стогін і разом з тим поклик гніву» (Б.Нушич, класик сербської літератури)
  8. «Я вперше зрозумів з його слів, як треба любити батьківщину і свій народ» (А.Церетелі, грузинський поет)

― Порівняйте ці судження з оцінками російського критика О.Бєлінського та нашого сучасника, публіциста О.Бузини:

  1. «Как сказочный вурдалак, Шевченко по-прежнему поет из нас энергию, требуя поклонения. Но он уже все сказал и не знает о грядущем, кроме того, что «буде син, і буде мати, і будуть люди на землі». Честно говоря, это и без него было известно» (О.Бузина)
  2. «Читачам відома наша думка з приводу так званої малоросійської літератури. Не станемо повторювати її тут і тільки скажемо, що нова спроба співань Шевченка, упривілейованого, здається, млоросійського поета, переконує нас ще більше, що такого роду твори видаються тільки для насолод, жування і повчання самих авторів; іншої публіки у них, здається, немає…» (В.Бєлінський)

― Прослухайте у виконанні народного артиста України Богдана Ступки вірш Шевченка «Чи то недоля та неволя…» Як відповідає Шевченко своїм тогочасним і майбутнім опонентам?

Звучить фонозапис

Розмисли дітей

Звучить вірш «Перед монументом Кобзареві

― Є.Сверстюк стверджує, що нині, у часи кризи любові та віри, «національний пророк промовляє до звуженого кола», тобто велика частина українців не прислухається до Кобзаревих слів. Чи маємо, на ваш погляд, шанс зробити Шевченка модним, популярним? Розмисли учнів Слайд

А ось як на це питання відповів С.Вакарчук (слова співака)

― Діти, а як ви думаєте, чому Шевченко не став професійним художником, адже це могло забезпечити йому безбідне життя, модне «благородне» оточення, стажування за кордоном, блискучу кар’єру? Розмисли учнів

― Пропоную коротку заочну екскурсію Шевченковою галереєю Перегляд презентації

Висновок учнів

Звучить уривок пісні «Думи мої…» у виконанні А.Соловяненка

― Це класичне виконання відомого твору Кобзаря. Але молодь теж звертається у своїй творчості до віршів геніального поета. Ось доказ. Та ж сама пісня, але у виконанні сучасного гурту «D LEMMA»

Звучить уривок пісні «Думи мої…» у виконанні гурту «D LEMMA»

На екрані ― «Автопортрет зі свічкою». Слайд Учитель запалює свічку на столі

Рефлексія

Чи є Шевченко знаковою постаттю для України?

Які помилки історії та вади національного характеру вдалося виправити українцям, а які ні?

Чи вдалося нам розкрити тему заходу?

Чи поглянули ви на Шевченка по-новому?

Чи змінилася ваша думка про Кобзаря? Якщо так, запишіть на тому ж аркуші, що й на початку нашої зустрічі. Які слова ви додали, а, можливо, якісь перекреслили?

Звучить вірш Р. Лубківського (Ткаченко Т.) Слайд

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.