Формування соціальних навичок та комунікативних здібностей 

здобувачів освіти на уроках української мови та літератури 

в освітніх реаліях воєнного часу. Автори статті: Ірина Кисла, Оксана Білан.

Стаття розміщена в Журнал «ПМ» № 1 (142), 2024 р.

https://pano.pl.ua/wp-content/uploads/2024/07/PM-1-142-2024.pdf

У статті розглядається проблема формування соціальної та комунікативної компетентностей учнів на уроках української мови та літератури в реаліях воєнного часу з урахуванням основних положень «Нової української школи», подано короткі теоретичні аспекти проблеми, а також запропоновано практичні шляхи її реалізації. Проаналізовано особливості уроків української мови та літератури в умовах війни, коли суттєвих змін зазнає і наш світогляд, і мислення, а головне – мовлення, вимагаючи від кожного як нових соціальних навичок, так і нових комунікативних умінь. Автори статті доводять необхідність нових підходів до викладання уроків української мови та літератури в середній та старшій школі для формування в здобувачів освіти нових актуальних поглядів на мову й літературу як сферу національної самоідентифікації, частину духовного життя народу, джерело безцінного досвіду, що єднає покоління українців в дусі непримиренної боротьби з ворогом та непохитності одвічного прагнення жити у вільній незалежній Україні.

Ключові слова: соціальна компетентність, комунікативна компетентність, мовленнєві навички та вміння, soft skills, м’які навички, комунікація, воєнний час.

Постановка проблеми. З початком повномасштабної війни освіта в Україні постала не лише перед викликами НУШ, реалізація основних аспектів якої зазнала значних труднощів через не знані до цього часу масштаби освітніх втрат.  Коли з’явилася можливість повернутися до уроків, вчителі змушені були шукати нових ресурсів, які б дали можливість  у часто небезпечних, складних, невизначених умовах війни працювати з учнями на уроках. Стало зрозуміло, що внутрішньо ми враз усі змінилися, нам усім складно, нас вирвано із зони комфорту, і тепер усе буде по-іншому. І стосовно комунікації найперше. На наших очах почала змінюватися мова, ламатися старі стереотипи, переосмислюватися поняття, до того ж дидактичний матеріал підручників не здатен був повною мірою задовольнити потреби часу. Ми стали свідками того, як «мова формується сьогодні, щодня, по цілій країні» (Сергій Жадан). Сповнене труднощів сьогодення виявило значущість набуття важливих і потрібних соціальних навичок, які допомогли б адаптуватися особистості в умовах воєнної агресії, знайти своє місце у світі, визначитися з майбутнім, планувати життя попри щоденні воєнні загрози і вміти грамотно комунікувати, будуючи стосунки в соціумі. Емоційно стривожені учні, переселенці, ВПО в кожній школі потребували і потребують емоційно виважених підходів у навчанні, новаторства у доборі методів і прийомів, реалізації дидактичних принципів навчання, тобто такої освіти, зокрема під час викладання української мови та літератури, яку б забезпечував впевнений, гнучкий, адаптований до нових реалій учитель, здатний забезпечити належний рівень формування в нових умовах соціальної та комунікативної компетентностей здобувачів шкільної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.  Теоретичні питання соціалізації особистості і розвитку мовлення розглядалися вже в роботах видатних лінгвістів, методистів і вчителів-практиків К. Д. Ушинського, В.О.Сухомлинського, К. М. Тищенка та інших. Сучасні проблеми формування соціально-комунікативної активності досліджуються протягом кількох десятиліть. Останнім часом значна кількість досліджень присвячена проблемі формування соціальних  та комунікативних умінь та навичок здобувачів освіти саме в реаліях воєнного часу. Цікавими є дослідження Валентини Новосьолової щодо адаптації під час війни методів вивчення української мови. Розвиток комунікативної компетентності особистості в сучасному соціокомунікативному просторі розглядає Корніяка О.М. Питання комунікативної компетентності як інтегрованої властивості особистості, досліджено у працях Н.Голуб, Л.Горошкіної, Ф. Бацевича, М. Вашуленка. Досліджує проблему формування соціально-комунікативної компетентності доктор філософії Оксана Плужник. Про формування в учнів активної життєвої позиції пише Киричук О.В., Коберник О.М., Коберник Г.І. В цілому вивчення проблеми засвідчує актуальність теми, бажання вирішити ряд нових освітніх задач, які б дозволили ефективно навчатися навіть в умовах воєнного стану й активно розвивати головні життєві компетентності, серед яких соціальна й комунікативна чи не найголовніші.

Метою статті є визначення шляхів формування соціальної та комунікативної компетентностей учнів на уроках української мови та літератури з урахуванням викликів воєнного часу.

Виклад основного матеріалу. Нові життєві реалії, глобальні зміни, яких зазнає світ, інформатизація суспільства зумовили й зміни головної його структури – особистості, яка має сформувати в собі вміння виживати в нових умовах, швидко змінюватися, пристосовуватися, а найважливіше – комунікувати в різних сферах життя. Пришвидшила процес змін і відкрита агресія росії проти нашої держави, коли перед кожним постало найголовніше завдання – вижити й не зламатися. Нова реальність, безперечно, потребує і нових нас – упевнених, активних, прогресивних, а головне – нескорених. Наріжним каменем нашого спротиву, стійкості, волі стає мова як маркер національної самоідентичності, як оберег, як потужний захист від всього ворожого. Про важливі зміни в ній ще буде написано не одну наукову працю, а ось учителі-практики вже сьогодні мають ставити перед собою завдання разом із учнями фіксувати ці зміни, активно включатися в процес словотворення, щоденно й поурочно відгукуватися на нові процеси, що відбуваються в мові. Формування комунікативної компетентності стає особливо значущою ланкою сучасної освіти школярів. У новому Державному стандарті серед ключових компетентностей, якими повинен оволодіти учень, підкреслено: «вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння усно й письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях…». Тож закономірно, що саме уроки української мови та літератури повинні формувати основні ознаки комунікативних умінь здобувачів освіти, оскільки ці ключові предмети – це той фундамент, від міцності якого залежить подальше освоєння світу, набуття знань з інших галузей науки. Людина, яка вміє говорити на загал, комунікувати з людьми, виражати себе через мову й через неї ж осягати світ, буде завжди твердо стояти на ногах і впевнено дивитися в майбутнє навіть у найскладніші часи.

Комунікативна компетентність, як визначають дослідники, є певною системою знань і вмінь. У її основі – сукупність культурологічних знань, цінностей, розумінь і значень, культурних і моральних норм, а також правил спілкування, що використовуються особистістю у процесі комунікації [9]

 Безумовно, рівень сформованості комунікативної, як і будь-якої іншої компетентності, залежить від вроджених задатків і набутих в процесі навчання і соціалізації вмінь. Наполеглива, новаторська праця вчителя має розкрити потенціал учнів, заохотити їх до самовдосконалення, пробудити інтерес до вивчення мови, бажання активно комунікувати з людьми, працювати в команді, ефективно виконувати поставлені завдання, освоювати світ і шукати своє місце в ньому. Як працювати вчителю? Як допомогти не зневіритися, не пасти духом, не загубитися, не замкнутися в собі, коли майже кожен урок перериває сирена тривоги, коли  в багатьох повна невизначеність стосовно майбутнього або навіть страх перед ним.

На наш погляд, велика роль у цьому саме вчителя й тих нових підходів, застосовуваних ним, які здатні реалізувати поставлені цілі. Важливо в цьому плані бути впевненим у собі, своїх силах, гнучким, емоційно стабільним, відкритим до змін. Це вселяє віру і в учнів. Так, у перші місяці війни, коли навчальний процес у навчальних закладах вимушено було перервано, процес комунікації вчителів та учнів перейшов до віртуального простору, який зміг міцно поєднати й підтримати. Цікавою стала ідея експрес-уроків у соцмережах, де у вигляді дописів, історій, статусів учитель фіксував для учнів мовні цікавинки, цікавий граматичний матеріал на прикладах нових фраз і текстів. Така комунікація з учнями допомогла їм відгукнутися на події, побачити, що вивчення мови навіть за умови перерваного навчального процесу продовжується й матеріалом для засвоєння знань стають актуальні слова, фрази, вислови. Так, наприклад, говоримо «паляниця» – і пояснюємо фонетичні та артикуляційні процеси вимови слова, певних звуків та звукокомплексів, властивих українцям. Чи, до прикладу, відома фраза про «рускій воєнний корабль», що має форму означено-особового речення, бо адресат чітко визначений. Діти й самі вчилися фіксувати, узагальнювати, дописувати і таким чином виражати свою потребу в обміні знаннями, інформацією, власними розуміннями мовних явищ. Таким чином здобувачі освіти усвідомлюють ще один момент: як доречно обрати мовні засоби для максимально точного вираження власних думок, щоб тебе, як-то кажуть, зрозуміли.

Валентина Новосьолова пропонує в умовах дистанційного навчання, яке може здійснюватися в синхронному й асинхронному режимах, добирати такий матеріал і застосовувати такі види роботи, які б максимально зближували учителя й учнів, добирати завдання для залучення учнів до дій зі сприймання й подальшого використання інформації в реальній мовленнєвій практиці (бесіда, дискусія, мікродискусія в групі, обговорення в парі, інтерв’ю тощо). Для формування гуманістичних цінностей дослідниця пропонує знайомство з текстами, які відбивають героїчний характер наших співгромадян, демонструють приклади мужності, милосердя [14].

Крім того, учителям варто використовувати на уроках української мови «свіжий» лексичний і текстовий матеріал. Велика кількість вправ з  підручників, які видавалися у довоєнний час уже не спрацьовує, бо пафосність речень, згадка про воєнне минуле й щасливе сьогодення не відповідає дійсності. Натомість нариси, есе, дописи з фронту, нові символи, нові значення, паролі, легенди – той матеріал, який має зацікавити учнів. Відкрити їм нову, хай і трагічну, реальність, змусити по-новому поглянути на життя, на цінності, відкрити в собі нові емоції, почуття. По-новому поглянути на можливості мови. Як приклад, наводимо уривок з допису Андрія Кобзаря, воїна-артилериста. Текст зберігаємо авторський: «Скажена робота в полях навколо Київських передмість. Ночівля в примарному затишку крижаних нутрощів наскрізь промерзлих мотолиг, напівзарослих рівчаках чи власноруч виритих норках, дбайливо укрившись плівкою. Пронизливий вітер вдень та мороз вночі. Розрахунки гармат чорні від пороху та солярної кіптяви. Борщ, сало, цибуля та хліб просто неба. Гарячий компот, який тече по збитим і брудним від канонірської праці пальцях і похапцем заїдається тим самим хлібом, але вже густо намазаним медом. Вітер. Клятий вітер- постійний ворог артилериста. Розрахунки поправок. Приціли та довороти. Цифри координат, що сиплються потоком. На помилку немає жодного права. Жодного. Бо твоя помилка – це ворог, що вцілів та буде продовжути оскаженіло гатити по наших мирних містах. Колосальний обсяг роботи величезних коліщаток нашого артилерійського механізму, який перетирає на порох і розвіює за вітром всю нікчемну та дуту “мощь” мордорської наволочі. І все це заради одного – того незабутнього та пронизливо дзвінкого “ба-бамммммм”, яке здригає землю та гатить з усієї сили після команд”Гармата- постріл!!!” Спалах, удар, дим…»  [8] Робота з подібним текстом – можливість яскраво проілюструвати учням виражальні засоби мови, відчути, яка вона сильна, як допомагає зобразити час, момент, одну з картин воєнної доби. У ньому все – від змісту, лексики, синтаксичної будови до стилю й експресивного забарвлення – хвилюватиме і спонукатиме до роздумів над силою художнього слова, коли автор виражати все, що відбувається, крізь призму особистих бачень та емоцій. Такі тексти не залишать байдужими учнів. У них кипить, вирує життя.

І це закономірно, адже  мова жива, вона має послуговуватися сьогоденню. Чи може вчитель залишатися осторонь цього процесу? Звісно,  ні. А вчитель української мови й поготів. До того ж, дидактичний матеріал можна легко віднайти в мережі Інтернет. Для розвитку соціальних навичок та комунікативних умінь якнайкраще слугуватимуть постери  Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України. Їх кількість та розмаїття постійно збільшується на сторінці «Фейсбук».  Варто зазначити, що науковці компонують цікавий матеріал у вже готові ілюстрації: “Українська мова і війна”, “Фразеологізми сьогодення”, “Як називаємо війну”, “Куди йти zагарбникам”, “Як називаємо наших захисників” та ще багато цікавого. Переглянувши напрацювання мовознавців, кожен учитель знайде саме той матеріал, який доречно використає під час уроків для формування соціальної та комунікативної компетентностей  своїх учнів.

Ми є частиною історії сьогодення й мимоволі спостерігаємо, що українська мова зазнала відчутних змін. Найпомітніші – на лексико-фразеологічному рівні. Актуалізувалася спеціальна військова лексика (балаклава, бронежилет), поширилися назви сучасних видів озброєння (байрактар, безпілотник, джавелін, хаймарс, шахед). У загальномовному вжитку з’явилося чимало нових одиниць (азовці, бандеромобіль, волонтерити, тероборона, двохсотий, трьохсотий, закобзонити, ждуни). Виділяється експресивною зниженістю лексика на позначення загарбників і колаборантів (бомжармія, мордорець, рашист, сепаратюга), їхньої ідеології (ватність, рашизм), їхніх дій (мародерити, могилізація). Нових експресивних значень набули й відомі раніше слова (аквафреш, бавовна, кіборг, колорад, консерва, мопед, орки, піксель, приліт, утилізувати) [7].

Так, обсяг нового актуального матеріалу надвеликий, крім того, він постійно доповнюється і оновлюється. Як вчителям бути на вістрі всього нового, а головне – грамотно подати потрібне і важливе в контексті навчальних тем? Як по-новому працювати на уроках? Пропонуємо декілька практичних порад. Наприклад, варіант синтаксичної розминки на уроці у 8-9 класі: Записати віршований текст: Молімося за кожного солдата за батька сина друга брата. Нехай єднає нас молитва ця єдина. Над нами Бог. За нами Україна.  І виконати ряд завдань: 1. Розставити розділові знаки, пояснити їхнє вживання. 2. Обґрунтувати доречність використання спонукальних речень  (є можливість повторити творення форми наказового способу). 3. Поміркувати, чому останні два речення неповні. Як це впливає на експресивність мовлення? 4. Творче: останні два рядки замінити власними реченнями. Подумати, як від цього змінилася думка тексту в цілому?

Ще один сучасний вид роботи: граматично-географічний практикум.  З’ясувати, у якій області знаходяться зазначені українські міста, що відомо про них у контексті воєнної тематики. Поставити наголос. Визначити рід власних назв. На основі чого це зробили, поставити в  Р. та Ор. відмінках. Додатково утворити прикметники за допомогою суфікса -ськ, повторити, які фонетичні явища при цьому відбуваються: Бахмач,  Бахмут,  Ірпінь, Ворзель, Умань, Гостомель, Березань, Буринь, Вараш.

Серед прийомів, які ефективно формують комунікативні вміння, пропонуємо ще й такий «Шукай нове у звичних речах». Суть прийому полягає у формуванні в учнів уміння лаконічно узагальнювати думку, створювати крилаті вислови на основі почутого, побаченого, пережитого. Знаходити глибокий зміст у відомому. Відкривати несподіване в буденному і фіксувати за допомогою найбільш оптимальних мовних засобів – речень різних типів. На сьогодні актуально творити мотиваційні вислови, життєві девізи, власні настанови, зокрема як пережити війну.

«Змінюй архітектуру мовлення» – ще один ефективний прийом, який спрямований навчити учнів адаптувати способи вираження інформації, подачі думки до певних умов і поставлених комунікативних завдань. Ряд завдань «Від простого до складного», «Синтаксична мозаїка» (учні складають різні типи простих, складних речень, висловлюючись про одне й те ж, а потім зіставляють це, доводять, як обрана синтаксична модель працює в конкретній комунікативній ситуації) дозволяють навчити учнів максимально яскраво висловлюватися, доцільно, комунікативно правильно. Це шлях до максимального вираження себе, до осмислення світу, утвердження себе в ньому.

Також радимо не оминати увагою яскраві й вражаючі паралелі з сучасністю на уроках української  літератури. Тепер дещо по-новому сприймаються твори, події минулого, давні герої. Діти починають порівнювати й поєднувати минуле й сьогодення. Наприклад, «Катерина» Т.Шевченка – «кохайтеся чорнобриві, та не з москалями»; бранці з «Думи про Марусю Богуславку» і захисники «Азовсталі»; Соломія («Дорогою ціною» М.Коцюбинського) і жінки, які втрачають на війні не лише коси, а й кінцівки, аби вибороти право жити; «Ой у лузі червона калина» – це гімн нашої стійкості в перші місяці війни; рядками з «Лісової пісні» Лесі Українки «Ні, я жива, я буду вічно жити, я в серці маю те, що не вмирає» відгукнулися користувачі мережі на запуск у Гостомелі двигунів спотвореної окупантами «Мрії» – нашого унікального літака; а вірш «Не бував ти у наших краях» П.Тичини тепер звучить особливо бентежно на фоні розбомблених ворогами сіл і містечок Чернігівщини. Але застосовуючи це матеріал, учитель має бути особливо уважним до емоційного стану учнів, враховувати ситуацію мовлення, потреби класу і його готовність сприймати подібний контент.

Цікавим на уроках літератури стане прийом «Розширюй уявлення про себе», який розвиває творчі здібності учнів. Пробувати себе в поезії, прозі, філософії не так і важко, якщо вчитися на зразках і їх наслідувати. Серед завдань: скласти рядки вірша за поетичним зразком, добудувати афоризм, ускладнити прозовий уривок. Ці завдання завжди цікаві й дозволяють нестандартно працювати, розширювати уявлення учнів про власні можливості. Переконані, що поетичне слово, рима, пошук звукового ритму є відмінною психотерапією та емоційним відновленням для учнів.

Цікавий прийом «Збагачуйся новими сенсами», де, наприклад, на матеріалі українських пісень можна запропонувати учням не лише осучаснити своє мовлення, а й віднайти нові сенси, поняття, слова і думки. Запропонуйте відшукати нові сенси у зовсім не веселих атрибутах нашої воєнної дійсності, як робить це виконавець Wellboy: “Сонце зникло уночі/, Суму сто причин/, Як від них нам відпочить/, Невідомо”. Зігрівайте теплом один одного, кохайте, переживайте трагедію разом ніби говорять рядки цієї пісні. Сучасна музика не лише єднає енергетично, а дає поштовх до свіжого наповнення учнівського словника. Нові фрази, обігрування смислових значень слів – це пожива для роздумів, нових тлумачень, розширення горизонту бачення й розуміння мови й самого життя. Цей актуальний мовний матеріал викличе зацікавлення в учнів. Так, наприклад, у піснях виконавця Wellboy – “Додому”, “Гуси”, “Вишні”, “Ворогів на ножі”- можна шукати лексичні помилки (не смішно шото, із маленького стульчика) та нові фразеологізми (відлетіли наші гуси, мішала букви в роті, розійшлись наші дороги). Засобами художньої виразності – тропами – насичений текст “Мрія” Jerry Heil. Тож на уроках мови в 11 класі доречно запропонувати таке тематичне дослідження змісту. Під час пояснення теми “Тире між підметом і присудком” у 8 класі цікавим буде завдання дібрати приклади до кожного правила з тексту пісні  Тіни Кароль “Моє ім’я – Батьківщина”. Непоширені прикладки варто шукати у виконавиць Mama Rika & Kola – “Люди” [1].

Працюючи над таким матеріалом, який твориться сьогодні, в непростих умовах існування нашої країни, учителі не лише зацікавлять вихованців та змотивують до активної діяльності, це сприятиме, насамперед, формуванню соціальної та комунікативної компетентностей. 

Учні мають усвідомити, що життя, попри війну, продовжується, відкладати його до кращих часів – це не рішення проблеми. Прийом  «Твори власну історію вже сьогодні» має сподобатися учням уже тим, що він миттєво фіксує результат твоїх щоденних зусиль. Варто спонукати учнів ділитися своїми  історіями, думками, переживаннями. Звичайні сторіс, дописи, дописи-емоції, постери-мотиватори чи просто влучні коментарі тощо не лише допомагають емоційно розвантажитися, а насамперед формують навички комунікації, зокрема віртуальної. І це теж вимога часу.  Разом ми сила, яка здатна протистояти морально, емоційно, психологічно будь-яким викликам часу, і воєнного також

Жодна людина не здатна жити поза суспільством. Навіть відлюдники, що не прагнуть бути успішними, певною мірою залежать від інших. Будь-які досягнення тісно пов’язані з соціалізацією. Кожному потрібне визнання або ж схвалення від тих, хто поруч. А в умовах воєнного часу здобувачі освіти стали ще більш чутливими, вразливими, такими, що потребують підвищеної уваги до себе та простого розуміння. Тож надзвичайно важливим є розвиток саме соціальної компетентності.

Соціальну компетентність науковці визначають як здатність до співпраці в групі та в команді, мобільність, уміння адаптуватись і визначати особисті цілі, виконувати різні ролі та функції в сім’ї, колективі й суспільстві; планувати, розробляти й утілювати в життя індивідуальні та колективні соціальні проекти; уміння визначати й реалізовувати мету комунікації залежно від обставин; будувати, підтримувати й розвивати взаємини; розв’язувати проблеми за різних життєвих ситуацій [13]. 

Добре починати урок з емоційного налаштування учнів. Використання прийомів “Створи настрій”, “Банк позитивних емоцій”, “Чарівне слово”, “Графік настрою” і под. Запропонуйте завершити речення: “Сьогодні чудовий день, тому що …”, “Три слова-іменники для  мого відновлення: …”. Здавалося б, такі прості вправи, але якщо їх використовувати постійно, діти звикнуть оцінювати свій настрій, схилятися до позитивного сприйняття, навчаться концентруватися на власних внутрішніх потребах. А в наш неспокійний час, сповнений повітряних тривог та невеселих новин, надзвичайно важливо кожному розуміти, усвідомлювати свої емоції та вчитися управляти власним станом. 

Рефлексія – важлива частина процесу навчання, яка допомагає усвідомити сильні сторони та слабкі місця. Кілька хвилин наприкінці уроку дозволяють учням зрозуміти, що вони роблять правильно, що необхідно покращити, а також сконцентруватися на своїх успіхах та досягненнях. Ефективними стануть такі прийоми: “Закінчи речення”, “Наплічник”, “Синквейн”, “Акрослово”, “Плюс- мінус- цікаво” та под. У такий спосіб учні навчаться аналізувати особистісно значущі цілі та вироблятимуть самоконтроль – одну зі складових соціальної компетентності.

Зараз,  в умовах воєнного стану, надзвичайно важливим є виховання громадянина з високим рівнем сформованості національної свідомості, громадянського патріотизму, суспільної активності, соціальних компетентностей. Це, безумовно, одне з ключових завдань закладів загальної середньої освіти. Саме вчитель здатний створювати можливості для процесу соціалізації шляхом засвоєння особистісних цінностей, соціальних норм та моделей поведінки.

З цією метою варто запропонувати здобувачам освіти творчу роботу “Білборд у моєму місті/ моїй країні”: обрати форму, тло, кольорову гаму, цитату відомої людини. Оформити за бажанням: намалювати в зошиті, зробити макет  А4 або в електронному форматі. На уроці – аргументувати обрані категорії. Доречно провести взаємооцінювання такої роботи. Це  допоможе виявляти повагу до партнера, коректно добирати слова й способи побудови коментарів та активно слухати.

Закономірно, що в школярів виникає потреба спілкуватися з ровесниками та дорослими, виконувати спільну діяльність разом із ними. Саме в процесі цього й формується соціальна компетентність особистості. Тільки через діяльність у колективі кожен його член адаптується до оточення й суспільства [6]. Робота в парах, групах якнайкраще сприятиме розвитку саме таких умінь та навичок. Не варто нехтувати самооцінюванням, під час якого учень усвідомить свої сильні сторони, визначить напрями подальшого розвитку, а також отримає впевненість у своїх можливостях. Важливо також формувати в дітей навички взаємного оцінювання. Воно має бути конструктивним, аргументованим та, за можливості, без критичних негативних зауважень. Легше тренуватися надавати зворотний зв’язок у парах чи групах під час виконання спільних завдань –  вправ, роботи з текстом, підготовки виступу, створення проєктів (зокрема пов’язаних із волонтерством),  дослідницької роботи тощо. Учні мають рефлексувати щодо групової роботи та індивідуального досвіду в колективній співпраці.

Не так давно з’явився термін Soft Skills. У життєвому просторі побутує така назва: «м’які, соціальні та навички успішності». Вони містять у собі вміння комунікувати, лідерство, відповідальність, уміння працювати в критичних умовах, залагоджувати конфлікти, працювати в команді, планувати свій час, самостійно приймати рішення, критично мислити, бути емоційно стабільним, правильно визначаючи, які цінності найважливіші для людини. Уміння керувати своїми взаєминами з іншими людьми називається соціальними навичками й належить до найбільш важливих умінь людини [15]. На нашу думку, вироблення таких навичок дозволяє особистості в майбутньому грамотно спілкуватися з іншими, підвищувати якість комунікації, досягати більшої ефективності під час контакту з оточенням, співпереживати, а також контролювати власні емоції й поведінку.  І якщо говорити про уроки літератури, то вчителі-практики, грамотно плануючи уроки літератури, готуючись до них, неодмінно знайдуть матеріал, який ці навички в учнів цілеспрямовано формуватиме. Як приклад, пропонуємо під час вивчення в 10 класі новели Ольги Кобилянської “Valse melancolique” визначити для себе життєві пріоритети, досліджуючи причини трагедії Софії. Усвідомлення впливу емоцій на наше життя може допомогти уникнути нервового перенапруження, поганого настрою, депресії – хвороб нашого неспокійного часу. Запропонувати учням дослідження на основі добору цитат, які б дали змогу пояснити внутрішній світ героїні, розкривали її тонку емоційну натуру. Важливо простежити ставлення жінки до кохання, до дружби, а головне – до музики, улюбленого музичного інструмента. Можна провести життєві паралелі із сучасністю: показати світлини або відео інструментів, які залишилися в зруйнованих будинках, але продовжують звучати під умілими руками воїнів-визволителів. Але будьмо уважні щодо чутливості цих світлин та відео, орієнтуймося на психоемоційний стан та попередній травматичний досвід учнів. Підбираймо все ж життєствердні матеріали”. Можна запитати в учнів та учениць: До чого найбільше була прив’язана Софія? Як нещасливе кохання вплинуло на неї? Якою вона була вдома, у колі подруг? Чи вміє Софія протистояти ударам долі? Що є найбільшою цінністю для людини? А також поставити проблемні питання: Наскільки важливо прислухатися до свого внутрішнього світу і вміти керувати емоціями? Як можна попередити стрес і нервове перенапруження? Корисно створити разом з учнями поради для підлітків, як діяти в стані емоційного напруження та тривоги. Що робити, коли не вдається опанувати свої переживання? До кого звернутися? Як бути самозарадним?” [10].

Саме ж поняття «соціальні навички» досить розмите, і багато хто просто не розуміє, що воно означає. Це не тільки вміння спілкуватися, налагоджувати зв’язки й посміхатися, потискуючи руку своєму співрозмовнику. І не просто побутові або ділові навички людини, правильна поведінка в суспільстві.

Після аналізу психолого-педагогічної літератури поняття “соціальна компетентність” можна пояснити як процес і результат засвоєння та відтворення особистістю соціально-культурного досвіду: знань, умінь, цінностей, норм, традицій – на основі її діяльності, спілкування, відносин. 

Ми розуміємо: якщо в учня вироблені соціальні вміння, він буде здатним застосувати здобутий досвід під час вирішення життєвих ситуацій, йому не складно буде брати на себе  відповідальність, попереджувати конфлікти та знаходити варіанти для їх вирішення, бути толерантними, проявляти емпатію. Уроки української мови та літератури якнайкраще допоможуть сформувати саме таку зрілу, виважену особистість.  

          У процесі формування соціальної компетентності важливим є набуття школярами нових соціальних ролей, щоб навчитися в майбутньому  самостійно керувати власною діяльністю, рефлексувати, розв’язувати життєві проблеми, налагоджувати соціальні контакти, виробляти нові соціальні стратегії життєдіяльності [12].

Для розвитку таких навичок доречними стануть завдання, під час яких здобувачі освіти складатимуть поради літературним героям:

• Князю – «Як знайти спокій у житті?» («Місце для дракона» Ю.Винничук)
• Степанові Радченку – «Як не втратити самого себе?» («Місто» В.Підмогильного)
• Мартинові Бурулі – «Щастя не в посадах, а в родині поруч» («Мартин Боруля», І.Карпенко-Карий)
• Кайдашам – «Як уникати конфліктних ситуацій» («Кайдашева сім’я»,  І.Нечуй-Левицький)
• Толі – «Як стати справжнім другом» («Федько-халамидник», В.Винниченка)

До речі, такі нестандартні вправи сприяють дотриманню академічної доброчесності, унеможливлюють списування та розвивають критичне мислення.

На уроках української літератури здобувачі освіти набувають соціального досвіду, який буде впливати на подальші дії, вчинки, на формування майбутніх бажань та інтересів, спрямовувати або стримувати його активність, тобто впливати на свідомість.

Варто з учнями виконати творчу роботу – створити сторінку літературного героя або ж письменника в соцмережі. Учні вчитимуться узагальнювати здобуті знання, ставити себе на місце певного персонажа, добирати відповідний ілюстративний матеріал та від першої особи заповнювати всі комірки, які має сторінка звичної мережі для школярів (інстаграму, фейсбуку, твітера або ін). Важливо запропонувати на вибір можливі варіанти виконання цього завдання: онлайн (на певній платформі), у зошиті (замалювати схематично), на аркуші А4 (розкреслити потрібні розділи).

          Іншим варіантом виконання такого завдання (мабуть, дещо легшим) може бути заповнення вже готового шаблона сторінки. Ними  щедро діляться творчі філологині. До прикладу, багато методичних і, що найголовніше, безкоштовних матеріалів можна завантажити у фейсбук-групі  “Форум креативних словесників” [17].

Надзвичайно важливо, щоб засвоєні учнями соціальні знання не залишалися на рівні формальної обізнаності з нормами поведінки, а втілювалися в життя. На уроках варто створювати ситуації задля застосування знань на практиці, збагачення власного досвіду. Таку можливість надають сюжетно-рольові ігри. 

Доречним буде після завершення вивчення літературного твору провести урок-пресконференцію. Школярі можуть виконувати такі ролі: одного з персонажів, журналіста або самого автора. Для першого випадку необхідно знати не тільки зміст твору, а й особливості характеру героя, щоб відповідати від першої особи на хитрі й підступні запитання від папараці. Для другого випадку потрібно вигадати назву періодичного видання, яке представлятиме, та скласти цікаві запитання до героїв вивченого твору. Для третього – знати не лише про всіх персонажів, а й про передумови написання, авторський задум. Під час уроку-пресконференції охочі виконують ролі за власним бажанням. Оцінювання зробити надзвичайно легко: спостерігати за активністю учасників, глибиною поставлених запитань, майстерністю побудованих відповідей. Колориту та справжності додає використання елементів костюма та підбір локації проведення. 

Спробувавши виконати різні соціальні ролі під час уроку-пресконференції, учні долають бар’єр у спілкуванні з людьми на різні теми, здобувають досвід орієнтуватися в нестандартних життєвих ситуаціях та розвивають комунікативні вміння, такі необхідні для майбутнього дорослого життя.

Отже, соціальні навички, як ми з’ясували, це здібності, які допомагають людині у вирішенні різних комунікаційних завдань. Плюс до всього, того, хто вміє ефективно взаємодіяти з іншими та групами людей, та ж психологія називає зрілою особистістю.

Усе це вказує, що розвиток соціальних навичок необхідний. Вони допоможуть особистості стати більш розкутою й упевненою в собі, харизматичною й чарівною, здатною легко знайомитися та вести бесіду, проводити переговори й залагоджувати розбіжності. Соціальні навички та комунікативні здібності – це ключ до гармонійного соціального життя.

Висновки. Незважаючи на складні умови воєнного лихоліття, освіта в сучасній школі живе, розвивається, модернізується. Незмінно вагомою в цей час є роль уроків української мови та літератури в національному, ідейному, громадянському, патріотичному вихованні. Саме вони є потужною базою для формування життєво необхідних (насамперед в умовах війни) компетентностей, зокрема соціальної та комунікативної. Саме нові, нестандартні підходи до викладання предмету повинні стати запорукою формування необхідних сьогодні соціальних умінь та комунікативних навичок, які дозволять здобувачам освіти виробити стабільно позитивний світогляд, уміння через спілкування з людьми осягати світ і самовиражатися, бути вмотивованим, комунікабельним, емоційно стабільним і готовим до будь-яких змін.

Список використаних джерел

1. Білан Оксана. Сучасні українські пісні: ідеї та досвід використання на уроках мови та літератури. URL: http://surl.li/scloo  
2. Бондаренко Н. В. Методи навчання української мови крізь призму компетентнісного підходу. Дивослово. 2013. № 12. С. 2–7. 
3. Вторнікова Ю. С. Комунікативна компетентність у структурі ключових компетентностей громадян Європи. Витоки педагогічної майстерності : збірник наукових  праць. Полтава,  2011. С. 88-94.
4. Докторович М.О. Соціальна компетентність як наукова проблема. Психологія і суспільство. 2009. Nº 3. С. 144-147.
5. Життєва компетентність особистості: Науково-методичний посібник / за ред. Л.В.Сохань, І.Г. Єрмакова, Г.М. Несен. К., 2003.
6. Іващенко О.В. Формування соціальної компетентності учнів на уроках української мови та літератури на засадах міжпредметних зв’язків. Методичний посібник. Кривий Ріг, 2018. 46 с.
7. Інститут мовознавства імені O.O.Потебні НАН України.  URL: http://surl.li/sclox 
8. Кобзар Андрій. URL:  http://surl.li/sclnn 
9. Корніяка О.М. Розвиток комунікативної компетентності особистості в сучасному соціокомунікативному просторі. Матеріали ІІ Всеукраїнського психологічного конгресу, присвяченого 110 річниці від дня народження Г.С. Костюка (19 – 20 квітня 2010 року). – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. – Т.І. – С. 140 – 145.
10. Молодик Катерина. Танець життя Ольги Кобилянської: урок за новелою “Valse melancolique”  URL: http://surl.li/sclnb 
11. Мудрик А.К. Соціальний інтелект та соціальна компетентність. Практична психологія та соціальна робота. 2006. Nº 3. С. 4-6.
12. Ніколаєску І.О. Формування соціальної компетентності учнів загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до вимог нових державних освітніх стандартів: Науково-методичний посібник. – Черкаси: ОІПОПП, 2014. – 76 с. 
13. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. URL: http://surl.li/dxgdb 
14. Новосьолова Валентина. Адаптація методів навчання української мови до умов воєнного. URL: http://surl.li/qnjip
15. Основні аспекти формування навичок soft skills у конкурентоспроможного робітника ХХІ ст. в умовах воєнного стану матеріали циклу науково-методичних вебінарів та педагогічних читань учасників педагогічного експерименту регіонального рівня з теми «Формування м’яких навичок (soft skills) майбутніх кваліфікованих робітників в освітньому середовищі закладу професійної (професійнотехнічної) освіти» URL: http://surl.li/qxseg 
16. Тюптя О. Комунікативна компетентність особистості. Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-методичний збірник / ред. кол. Н. Софій, І. Єрмаков (керівник авторського колективу і науковий редактор) та ін. – К. : Контекст, 2000. – 336 с.
17.  Форум креативних словесників.  URL: http://surl.li/sclqc