Пропоную своїм колегам розроблені мною різні форми роботи на уроках мови у 5-8 класах, пов’язані із впровадженням соціокультурної теми «Я і Батьківщина», зокрема на основі краєзнавчих матеріалів про Полтаву.
Парадоксально, але сучасний школяр достатньо поінформований про все, що відбувається у світі, хоча часто не знає про те, яку багату історію має його власна земля. Тому пов’язана з краєзнавством соціокультурна лінія уроку мови, добір текстів відповідної тематики, що використовуються як матеріал мовної і мовленнєвої змістових ліній, а також система спеціальних та інтелектуально й емоційно орієнтованих завдань передбачають оволодіння учнями знаннями з краєзнавства, а також комунікативними навичками, які забезпечать учням вільне входження в духовний і матеріальний простір того регіону, краю, області, з якими буде пов’язане особисте життя, трудова діяльність, культурні уподобання в майбутньому.
Комунікативна діяльність має здійснюватися в ході розв’язання учнями системи усних і письмових мовленнєвих завдань, розташованих у порядку зростання їх складності. Для надання школярам більше можливостей спілкуватися, висловлювати власні думки і почуття, необхідно, зокрема, ширше впроваджувати групову форму проведення занять, індивідуалізувати та диференціювати систему письмових робіт. Мовлення учнів повинно бути правильним не лише у правописному аспекті, а й у стилістичному, а також в аспекті мовленнєвої культури. При цьому всі рівні та аспекти розвитку мовлення школярів можуть повноцінно реалізуватися лише за умови, якщо вони актуалізуються на найвищому рівні – рівні тексту. Саме на рівні тексту здійснюється вдосконалення вмінь досягати визначених ними комунікативних цілей, тобто того, що має безпосередній вихід на мовленнєву практику. Важливе значення має також послідовне урізноманітнення завдань – від найпростіших до вищих за рівнем складності.
Гадаю, що систематичне ознайомлення учнів з матеріальним і духовним життям рідного краю сприятиме культурному зростанню учнів, адже це найближчий кожній людині духовний світ, і занурення в нього є не тільки показником інтелігентності, а й стимулом до подальшого самовдосконалення й розвитку.
Ірина Кисла
Реалізація соціокультурної теми «Я і Батьківщина» на уроках української мови в 5-8 класах
5 кл
Так, починаючи в 5 класі ознайомлення з соціокультурною темою «Я і Батьківщина», учням пропонується розмежувати поняття «Батьківщина» і «бάтьківщина», до кожного з яких учнями добирається словник:
Батьківщина Бάтьківщина
Україна Полтава
Київ полтавці
Дніпро Ворскла
Карпати Іван Котляревський
Нація Біла альтанка
Українці Маруся Чурай
Тарас Шевченко Хрестовоздвиженський монастир
Синьо-жовтий прапор рідна вулиця
Тризубець вулиця Соборності
Запорізька Січ Сонячний парк
Софіївський собор 23 вересня
- Учням пропонується на основі дібраних слів утворити й записати словосполучення з подальшим їх уведенням в речення, які вони усно будують за вчителем. Наприклад, учитель: Полтава – це духовна столиця України. Далі учні: 1) У Полтаві народився Іван Котляревський; 2) З Білої Альтанки відкривається чарівний краєвид міста; 3) Вулиця Соборності є центральною в моєму місті; 4) На цій вулиці розташовано багато визначних пам’яток історії і т. д.
- Ще одним видом роботи може бути побудова діалогу за поданим початком, знову ж з опертям на подані слова. Наприклад:
- Який куточок Полтави ти полюбляєш найбільше?
- Сонячний парк.
- Мабуть, ти живеш неподалік нього?
- Ні, але я….
Завдання: дописати 4 репліки, використавши ілюстративний матеріал і увівши 2-3 поданих слова.
- Можна запропонувати побудувати діалог-розпитування з використанням словника. Наприклад:
- На честь якої події було побудовано Білу альтанку?
- Яку форму вона має? Чому?
- Що святкують полтавці 23 вересня?
Відповідати може кожен, хто знає відповідь, у разі потреби допомагає вчитель.
- Під час роботи з текстом пропонується визначити його тему, головну думку, з’ясувати значення слів «волоський горіх», «кизил» (завчасно дібрати ілюстрації).
Текст
Один із мандрівників, відвідавши у вересні Полтаву писав, що побіля кожного будинку є фруктові сади, переважно вишневі. Він звернув увагу на гарний фруктовий сад і виноградник, що належали Полтавському Хрестовоздвиженському монастиреві. Тут, крім яблунь, груш, вишень і слив, були ще й абрикоси, персики, волоські горіхи та кизил.
6 клас
Продовжуючи відповідну роботу в 6 класі, до тексту потрібно вводити граматичні завдання. Тобто, зосереджуючи увагу на лексичній темі, учень повинен розуміти, який мовний матеріал використано в тексті. Чому в ньому переважають слова тієї чи іншої частини мови, якими засобами поєднуються речення в тексті тощо.
- Робота з текстом.
Пропонуємо визначити його тему, головну думку, стиль, тип мовлення, покладений в основу, засоби зв’язку речень у тексті, а також виконати ряд інших завдань.
Текст
У 20-х роках XVIII століття на (П,п)олтавщині значного поширення набуло бджільництво. На цей час нараховувалося 32640 вуликів. Із них мешканці Полтави мали 4980. Їх власниками були козаки, міщани, посполиті, монастир, церкви. Свої пасіки мали (В,в)оскресенська (Ц,ц)ерква — 51 вулик, (М,м)иколаївська — 59 вуликів,(С,с)трітенська — 20, (Р,р)іздва (Б,б)огородиці — 10, (С,с)паська — 8 вуликів. Найбільша пасіка під Полтавою належала Василю (К,к)очубею. У ній було 538 вуликів.
Історична довідка:
1) Хто такий Василь Кочубей?
- Де знаходиться Спаська церква в Полтаві? (учитель може доповнити, що це найстаріша церква у Полтаві)
Словник: «мешканець» і «житель»
Лексична робота: Знайти в тексті історизми, пояснити їхнє значення, використовуючи довідковий матеріал ( «міщани», «посполиті» )
Орфографічна робота: Розкрити дужки, записавши правильно власні назви.
Граматичне завдання:
- Вибірково-розподільна робота з елементами аналізу.
- Випишіть, розподіливши у два стовпчики кількісні й порядкові числівники. Запишіть їх словами, проаналізуйте будову й правопис.
- Провідміняйте числівники 538, 59.
2. Розвиток діалогічного мовлення
Пропонуємо роботу в парах. Один з учнів виконує роль гіда, інший – туриста з іншого міста чи країни. Для учнів визначається ситуація мовлення, а також додається картка-інформатор з краєзнавчим матеріалом. Наприклад:
Ситуація 1. «Діалог біля пам’ятника Тарасові Шевченку». Скласти діалог на 8 реплік, увівши слова й словосполучення, подані на картках.
Допоміжні матеріали: Полтавський краєзнавчий музей, відкритий у 1926 році, скульптор Іван Кавалерідзе, незвичайний п’єдестал, рядок із Шевченківського «Заповіту».
Ситуація 2. «Діалог біля пам’ятника Івану Котляревському». Скласти діалог на 8 реплік про історію появи пам’ятника, увівши слова й словосполучення, подані на картках. Підвести до думки, що ми пишаємося нашим видатним земляком.
Допоміжні матеріали: класик нової української літератури, геніальний сміхотворець, наш земляк, «Наталка Полтавка», 1903 рік – відкриття пам’ятника на честь відзначення сторіччя з дня виходу «Енеїди», видатні діячі України, вулиця Котляревського, живі квіти, берегти пам’ять, шанобливо ставитися, , свято української культури.
- Дослідження-відновлення на основі прослуханого тексту.
Текст
У XVIII столітті продовжували існувати церковні та полкові школи. У середині XVIII століття в Полтавському полку нараховувалося близько 98 шкіл. У місті діяло 6 шкіл. Такі школи, як правило, не мали свого приміщення і влаштовувалися у відповідно пристосованих хатах, найчастіше при церквах. Вчителями були дяки, які мали належну освіту і обиралися громадою. За певну плату хлібом або грошима такий учитель навчав дітей. Навчання починалося із букваря, потім переходили до часослова і псалтиря. Дяки часто переходили від школи до школи, щоб побачити світ, придивитися до науки і людей. Діяльність цих дяків була можливою завдяки свободі пересування та особливому порядку заміщення церковних посад на основі вибору і договору між церковнослужителем і громадою.
Бесіда:
- Про яке століття згадується в тексті?
- Чому в тексті вживається словосполучення Полтавський полк?
- Яке відношення має текст до проблем освіти?
- Згадайте, які числівники вживалися у тексті, відновіть речення з цими числівниками.
- Що нового ви дізналися про розвиток освіти на Полтавщині?
7 клас
У 7 класі робота знову ускладнюється. Можна запропонувати текст, який потребує редагування.
- Робота з текстом
- Записати текст, уникаючи невиправданих повторів у першому абзаці. Розставити пропущені розділові знаки (Подаємо текст без їхнього вилучення)
- У другому абзаці дібрати правильну форму прийменника або сполучника.
Вулиця Пилипа Орлика (кол. П. Комуни) – одна із вулиць Полтави, розташована в Шевченківському (кол. Жовтневому) районі. Пролягає ця вулиця від Соборної площі до вулиці Монастирської. Вулиця Пилипа Орлика позначена ще на планах міста 1783 року. До вулиці Пилипа Орлика прилучаються провулок Андріївський, вулиці Спаська, Панянка, Конституції, бульвар Панянський, вулиці Капельгородського, Кричевського, Стрітенська (кол. Комсомольська), Гоголя, Котляревського.
Прокладена на початку XIX століття як один (з, із) радіальних напрямів, що брав початок від Успенського собору. Первісна назва – вулиця Дворянська. Була забудована одноповерховими будинками на 3–5–7 (й, і) навіть 9 вікон (так звані «катеринки»), деякі (із, з) яких збереглися. (В, у) 1919–1923 роках називалась вулиця Заливчого (в, на) честь Андрія Заливчого, політичного діяча, письменника (і, й) публіциста. Назву Паризької Комуни отримала (в, у) 1923 році (в, на) честь відповідної історичної події. Сьогодні вулиця по праву носить ім’я творця першої в історії конституції. Цю назву одержала в рамках декомунізації, яка нещодавно охопила всю Україну.
У 1900 році на вулиці Дворянській у будинку № 44 були засновані Музичні класи Феофанії Іванівни Базилевич. Тут навчали гри на фортепіано та хорового співу. Директором був вільний художник Леонід Леонідович Лісовський, він же вів і клас фортепіано. Згодом стали навчати гри на скрипці, сольного співу, викладати елементарну теорію сольфеджіо, гармонії.
- За поданим текстом скласти діалог на тему «Перейменування вулиць -процес повернення нам нашої історії» за поданим початком:
- Друже, чи знаєш ти, що ім’я українця Пилипа Орлика пов’язане із створенням першої у світі конституції?
- Так, я був приємно здивований, що ми маємо такі постаті у своїй історії…
- Створення власних висловлювань.
На основі матеріалу тексту, власних знань, роздумів скласти замітку в газету дискусійного характеру «Історія моєї вулиці».
8 клас
У 8 класі для роботи пропонується вже більший за обсягом текст. Роботу над ним радимо почати з аудіювання.
- 1. Робота з текстом
- Прослухати текст. Записати діалог у формі дібраних за текстом запитань
- Докладно переказати, доповнивши власним описом місцевості на основі особистих спостережень і вражень (доповнення на 4-5 речень)
Корпусний сад (Олександрівський сад, Жовтневий парк) – визначний зразок міської садово-паркової архітектури. Він має форму правильного кола і займає площу близько 6 гектарів. Виникнення парку пов’язане з утворенням на початку XIX століття Круглої площі – нового адміністративного центру Полтави. Тоді у 20-х роках площу розбили на чотири сектори, утворивши палісадники з квітковими клумбами. У 30-х роках, коли будували приміщення Петровського Полтавського кадетського корпусу, на майдані розбили сквер і обсадили його тополями пірамідальної форми. У 1852 році сквер передали у відання відкритого 1840 року кадетського корпусу. Звідси сквер одержав назву Корпусний сад.
Після того, як у 1880 році сад було передано місту, його обвели огорожею з дроту, а 1886 року почали всуціль засаджувати деревами. Поступово тут виріс парк з об’їздом навколо нього.
Корпусний сад має значну дендрологічну цінність – у ньому зростає близько 60 видів дерев і чагарників, серед яких є й екзотичні.
На центральних алеях – багаті клумби з тюльпанів, троянд, примул. Оксамитові газони та квітникові килими займають майже 1,5 тисячі квадратних метрів. У парку є чудовий витвір природи – горобина, що росте із стовбура білої акації.
У центрі площі височіє пам’ятник Слави, що відомий як своєрідна візитівка Полтави. На високій колоні позолочений орел. Колись – символ руської слави, а зараз радше сприймається полтавцями як символ міста, тим більше у своїх кігтях тримає синьо-жовтий прапор.
Квадратний п’єдестал пам’ятника виготовлений у вигляді фортеці з вмонтованими в неї справжніми гарматами із бастіонів Полтавських укріплень. Чимало бронзових деталей п’єдесталу є також справжнісінькими військовими атрибутами. Зокрема, верхній майданчик має красиву огорожу у вигляді мечів, символічно поставлених лезами донизу. Тут полюбляє бавитися допитлива малеча, місцева молодь теж не обходить увагою пам’ятник, він також користується популярністю серед туристів. До речі, тут непоганий ракурс для фото на згадку.
Граматичне завдання (якщо текст буде перед учнями)
- Назвати односкладні й неповні речення. Зазначити їх вид.
- Виписати речення з відокремленими прикладками, пояснити розділові знаки при них .
- У третьому й четвертому абзаці розставити розділові знаки (подаємо текст без їхнього вилучення)
- Складання власних висловлювань
На основі запропонованих ілюстрацій записати висловлювання на тему «А в серці тільки ти, єдиний мій, коханий рідний краю!»