Навчальні диктанти з теми “Теплозбереження”

навчальні диктанти з теми "Теплозбереження"У світлі нової енергетичної кризи, гадаю, навчальні диктанти про теплозбереження будуть доречними) Тексти диктантів торкаються надзвичайно актуальної на сьогодні теми альтернативних видів енергії. Адже зараз, як ніколи раніше, гостро постало питання: що чекає на людство – енергетичне голодування чи енергетичний достаток?

Рівень матеріальної, а відповідно і духовної культури людства прямо залежить від кількості енергії, що воно має. Засоби масової інформації постійно інформують нас про винайдення різноманітних нових, більш екологічно чистих способів добути енергію. Обізнаною в цьому питанні повинна бути і сучасна молодь.

Матеріалом для диктантів стали статті публіцистичної та науково-популярної літератури. Пропоновані тексти не тільки сприятимуть засвоєнню правопису та пунктуації, а й водночас мають пізнавальний та освітньо-виховний характер.

№1 Українська піч

Піч — символ материнського першопочатку, чистого, духовного виношування плоду; святості; непорушності сім’ї; неперервності життя українського народу; рідної хати, батьківщини; босоногого світлого дитинства; поетичний символ народної обрядовості.

«Піч — наче мати рідна», «Піч у хаті — те саме, що вівтар у церкві», «Рідну матір може підмінити лише піч», — казали у давнину. Уже тоді люди розуміли, що тепло – це життя. За даними О.Афанасьєва, М. Слободянюка, С.Плачинди, у протоукраїнській міфології існував символічний образ-тотем Піч-мати, яку обожнювали як захисток життєдайного вогню.

В Україні існував справжній культ печі. І не тільки тому, що в ній варили їжу, пекли хліб, сушили збіжжя, на ній спали, лікували простуди тощо. Піч була глибоким символом рідного вогнища, неперервності роду.

Пов’язаному з піччю вогнищу предки приписували чудодійні сили покровителя роду. Тому піч була тим священним місцем, де жінка народжувала дитину.

Піч була глибоким поетичним символом багатьох народних обрядодій. Підтвердженням єдності сонця і вогнища є випічка в печі короваїв, що за формою нагадували сонце.

Таким чином, зв’язок печі з небесним світилом ще раз доводить її унікальну роль не лише у віруваннях наших предків, але й здатності виробляти таке необхідне для людини тепло (177 сл.) 

№2 Системи опалення

Системи опалення являють собою комплекс елементів, необхідних для нагрівання приміщень в холодний період року. До основних елементів систем опалення належать джерела тепла, теплопроводи, нагрівальні прилади. Теплоносіями можуть бути нагріта вода, пара чи повітря.

Системи опалення поділяють на місцеві та центральні.

До місцевого відноситься пічне та повітряне опалення, а також опалення місцевими газовими та електричними пристроями. Місцеве опалення застосовується, як правило, у житлових та побутових приміщеннях, а також в невеликих виробничих приміщеннях малих підприємств.

До систем центрального опалення відносяться водяне, парове, панельне, повітряне, комбіноване.

Водяне опалення низького тиску відповідає основним санітарно-гігієнічним вимогам і тому широко використовується на багатьох підприємствах різних галузей промисловості. Попри основні переваги цієї системи: рівномірне нагрівання приміщення, можливість централізованого регулювання температури теплоносія, відсутність запаху гару, виключення опіків від нагрівальних приладів, пожежну безпеку, вона має і свої недоліки. Адже в зимовий період можливе її замерзання при відключенні, а також повільне нагрівання великих приміщень після тривалої перерви в опаленні.

Парове опалення має ряд санітарно-гігієнічних недоліків, тому не допускається його застосування в пожежно небезпечних приміщеннях.

Панельне опалення доцільно застосовувати в адміністративно-побутових приміщеннях. Воно діє завдяки віддачі тепла від будівельних конструкцій, в яких вмонтовані спеціальні нагрівальні прилади (труби, по яких циркулює вода) або електронагрівальні елементи.

Основні переваги повітряної системи опалення: швидкий тепловий ефект в приміщенні при включенні системи; відсутність у приміщенні нагрівальних приладів; можливість використання в літній період для охолодження та вентиляції приміщень; економічність.

Та чи не найефективнішою є комбінована система опалення (центральне повітряне опалення та водяне низького тиску) (245 сл.)

№3 Не руйнувати, а зберігати

Людство, пройшовши важкий шлях розвитку техніки отримання тепла, створило високотехнологічне обладнання, яке, здавалося б, важко ще більше вдосконалити. І як не парадоксально, повернулося до таких званих “нетрадиційних джерел” – сонця, вітру, води. Змінились – і суттєво! –  технології отримання тепла з цих джерел. Людство навчилося використовувати й інші джерела – ґрунт, повітря, підземні води. І тут треба віддати належне тій частині людства, яка здатна глобально мислити і зрозуміла, що технічний прогрес, який донедавна розвивався у напрямку споживацького та руйнівного ставлення до природи, безперспективний.

Навіщо нам обігрівати свої приміщення, навіщо нам взагалі будинки і хто буде жити в них, якщо Земля перетвориться на випалений безводний пустельний край, як-то описують фантасти?  А для цих нібито фантастичних краєвидів існують цілком обґрунтовані прогнози, підтверджені багаторічними дослідженнями .

Не руйнувати, а зберігати та відновлювати природні багатства – ось основне, чим повинні керуватися люди, якщо хочуть зберегти планету для майбутніх поколінь. (137 сл.)

№4 Відновлювані джерела енергії

На всіх етапах розвитку суспільства вдосконалення техніки та створення нових знарядь праці супроводжувалося стрімким зростанням видобутку енергії та освоєння її нових джерел. Довгий час це була винятково енергія м’язів; потім дрова, вода, вітер; тепер  – вугілля, нафта, газ. Характерно, що кожне нове відкриття в галузі перетворення енергії призводило до інтенсивного й різноманітного її використання. Апетит людства зростав, як кажуть, “під час їжі”.

Більшість розвинутих країн посилено займається технологією нетрадиційних, або відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) – Сонця, вітру, припливів, тепла землі тощо. Вони не можуть стати справжніми замінниками нафти, газу, вугілля чи ядерної енергії, але повинні використовуватися в поєднанні з традиційними. При цьому вони можуть відігравати важливу роль для регіонів із сприятливими кліматичними та іншими умовами.

Головною причиною, що стримує розвиток відновлюваних джерел енергії, виявляється необхідність високих капітальних затрат. Але жоден вид енергії не обходиться так дорого, як її недостача.

Щодо прогнозів використання сонячної енергії, то деякі вчені твердять: через низьку густину сонячної енергії при її застосуванні потрібні великі території. Але це не зовсім вірно.

Так, на широтах Ашхабада і Ташкента на квадратний кілометр падає опівдні потік сонячної енергії, рівний потужності Дніпрогесу. В Україні ж найбільша пряма сонячна радіація в південних областях – Одеській, Миколаївській, Херсонській. Найвизначнішим заходом, здійсненим на Україні в галузі використання сонячної енергії, є створення сонячної електростанції в селищі Леніно Кримської області.

Питанням розвитку енергетики надається першочергового значення, бо це справді найголовніша проблема сучасного світу ( 126 сл.)

№5 Шлях до тепла

Сьогодні нам може здаватися, що розвиток і вдосконалення людства відбувався неймовірно поволі. Йому в буквальному розумінні слова доводилося чекати милості від природи. Воно було практично беззахисне перед холодом, йому невпинно загрожували дикі звірі, природні стихії. Але поступово людина розвинулася настільки, що зуміла знайти зброю, яка у поєднанні із здатністю мислити і творити остаточно прославила його. Спочатку вогонь здобували випадково, наприклад, з дерев, що горіли в наслідок удару блискавки. Потім стали добувати тепло й вогонь свідомо: за рахунок тертя один об одного двох відповідних шматків дерева. Людина вперше запалила вогонь 80-150 тисяч років назад! І після цього вже не відмовилася від можливості використовувати його в боротьбі проти суворих холодів і хижих звірів, для приготування здобутої їжі.

Якої спритності, наполегливості, досвіду це вимагало! Уявімо собі людину, оточену незайманою природою, без споруд, які б її захищали, без знання хоча б елементарних фізичних законів, із запасом слів, що не перевищує декількох десятків… Справді, до цього відкриття людина йшла дуже довго, і розповсюджувалося воно повільно, але ознаменувало собою один з найважливіших переломних етапів в історії цивілізації.

Упродовж сторіч ступінь використання нових джерел енергії – домашніх тварин, вітру і води – залишався дуже низьким. Головним же джерелом енергії, за допомогою якого людина будувала житло, обробляла поля, “подорожувала”, захищалася, була сила його власних рук і ніг.І лише небагато чим більше трьох сторіч тому настав справжній перелом в технічній думці людства, коли було створено перший електричний двигун, що працює і за сотні кілометрів від джерела споживаної ним енергії (137 сл.)

№6 Енергія Сонця

Для стародавніх народів Сонце було богом. Своєю життєдайною силою Сонце завжди викликало у людей відчуття поклоніння і страху. Народи, тісно пов’язані з природою, чекали від нього милостивих дарів – урожаю і достатку, гарної погоди і свіжого дощу або ж кари – негоди, бур, граду. Тому в народному мистецтві ми всюди бачимо зображення Сонця: над фасадами будинків, на вишивках, у різьбленні тощо.

Майже всі джерела енергії так або інакше використовують енергію Сонця: вугілля, нафта, природний газ – не що інше, як “законсервована” сонячна енергія. Вона поміщена в цьому паливі з незапам’ятних часів. Під дією сонячного тепла і світла на Землі росли рослини, накопичували в собі енергію, а потім в результаті тривалих процесів перетворилися на паливо. Сонце щороку дасть людству мільярди тонн зерна і деревини. Енергія річок і гірських водопадів також походить від Сонця, яке підтримує кругообіг води на Землі.

У всіх приведених прикладах сонячна енергія використовується побічно, через багато проміжних перетворень. Принадно було б виключити ці перетворення і знайти спосіб безпосередньо перетворювати теплове і світлове випромінювання Сонця в механічну або електричну енергію. Наприклад, сонячна енергія, що падає на поверхню одного озера, еквівалентна потужності великої електростанції.

Проте, сонячна енергетика відноситься до найбільш матеріаломістких видів виробництва енергії. Будь-яка установка для прямого використання сонячної енергії повинна мати збираючий пристрій (колектор) з достатньою поверхнею.

Проте сонячні фотоелементи вже сьогодні знаходять своє специфічне застосування. Вони виявилися практично незамінними джерелами електричного струму в ракетах, супутниках і автоматичних міжпланетних станціях, а на Землі – в першу чергу для живлення телефонних мереж у неелектрифікованих районах або ж для малих споживачів струму (радіоапаратура, електричні бритви, запальнички тощо) (254 сл.)

 №7 Енергія вітру

Ми живемо на дні повітряного океану, у світі вітрів. Люди давно це зрозуміли, вони постійно відчували на собі дію вітру, хоча довгий час не могли пояснити багато явищ.

Енергія рухомих повітряних мас величезна! Запаси енергії вітру більш ніж в сто разів перевищують запаси гідроенергії всіх річок планети. Постійно і всюди на землі дмуть вітри – від легкого вітерцю, що несе бажану прохолоду в літню спеку, до могутніх ураганів, що приносять незліченні втрати і руйнування. Завжди неспокійний повітряний океан, на дні якого ми живемо. Вітри, що дмуть на просторах наший країни, могли б легко задовольнити всі її потреби в електроенергії! Чому ж таке рясне, доступне та екологічно чисте джерело енергії так слабко використовується? У наші дні двигуни, що використовують вітер, покривають всього одну тисячну світових потреб в енергії!

Річ у тім, що потрібні надзвичайно потужні вітроенергетичні установки, аби належним чином перетворювати енергію повітряного потоку. А їхня собівартість надзвичайно висока. Навряд чи потрібно говорити, що за вітер платити не потрібно, проте машини, потрібні для того, щоб запрягти його в роботу, коштують дуже дорого.

При використанні вітру виникає серйозна проблема: надлишок енергії в легковажну погоду і недолік її в періоди безвітря. Як же накопичувати і зберегти про запас енергію вітру? Щодо цього вчені й винахідники пропонують різні варіанти новітніх технологій, серед яких особливо перспективним є спосіб, коли електричний струм розкладає воду на кисень і водень. Останній можна зберігати в зрідженому вигляді і спалювати в топках теплових електростанцій у міру потреби (137 сл.) 

№8 Енергія річок

Вода була першим джерелом енергії. І, ймовірно, першою машиною, в якій людина використовувала енергію води, була примітивна водяна турбіна. Понад 2000 років тому горці на Ближньому Сході вже користувалися водяним колесом у вигляді валу з лопатками. Суть пристрою зводилася до наступного. Потік води, відведений із струмка або річки, тисне на лопатки, передаючи їм свою кінетичну енергію. Лопатки приходять в рух, а оскільки вони жорстко скріпляють з валом, він обертається. Але такі пристрої споруджували тільки в гірських районах, де є річки і струмки з великим перепадом і сильним натиском. На поволі поточних потоках водяні колеса з горизонтально розміщеними лопатками малоефективні.

У сучасній гідроелектростанції маса води з великою швидкістю спрямовується на лопатки турбін. Вода із-за дамби тече – через захисну сітку і регульований затвор – по сталевому трубопроводу до турбіни, над якою встановлений генератор. Механічна енергія води за допомогою турбіни передається генераторам і в них перетворюється в електричну.

Переваги гідроелектростанцій очевидні – постійно поновлюваний самою природою запас енергії, простота експлуатації, відсутність забруднення навколишнього середовища. Проте споруда дамби великої гідроелектростанції виявилася завданням куди складнішим, ніж споруда невеликої. Щоб привести в обертання могутні гідротурбіни, потрібно накопичити за дамбою величезний запас води. Для споруди дамби потрібно укласти таку кількість матеріалів, що об’єм гігантських єгипетських пірамід в порівнянні з ним може видатись нікчемним.

Але поки людям служить лише невелика частина гідроенергетичного потенціалу землі. Щорічно величезні потоки води, що утворилися від дощів і танення снігів, стікають в моря невикористаними. Якби вдалося затримати їх за допомогою дамб, людство отримало б додатково величезну кількість енергії (142 сл.)

№9 Енергія Світового океану 

Багато тисячоліть вірно служить людині енергія води. Запаси її на Землі величезні. Недаремно деякі вчені вважають, що нашу планету правильніше було б називати не Земля, а Вода, адже близько трьох четвертих поверхні планети покриті водою. Величезним акумулятором енергії слугує Світовий океан, що поглинає велику її частину, яка йде від Сонця. Тут відбуваються приливи і відливи, виникають могутні океанські течії. Народжуються могутні річки, що несуть величезні маси води в моря й океани. Зрозуміло, що людство в пошуках енергії не могло пройти повз такі гігантські її запаси.

Останні десятиліття характеризується певними успіхами у використанні теплової енергії океану.

Століттями люди роздумували над причиною морських приливів і відливів. Найвищі і найсильніші приливні хвилі виникають у дрібних і вузьких затоках або гирлах річок, що впадають у моря й океани. Перша морська приливна електростанція була побудована в 1913 р. в бухті Ліверпуля.

Невичерпні запаси кінетичної енергії морських течій, накопичені в океанах і морях, можна перетворювати на механічну й електричну енергію за допомогою турбін, занурених у воду (подібно до вітряних млинів, “занурених” в атмосферу). У ряді країн, і в першу чергу в Англії, ведуться інтенсивні роботи по використанню енергії морських хвиль, оскільки Британські острови мають дуже довгу берегову лінію, де в багатьох місцях море залишається бурхливим протягом тривалого часу (199 сл.)

№10 Таємниці Вакууму 

Найбільш гостро постає в сучасному світі проблема енергноджерел. Щороку збільшення витрат енергії перевищує зростання населення Землі, і це закономірно. Процес індустріалізації призводить до додаткових витрат матеріалів, що в свою чергу викликає збільшення витрат енергії. Є й інші причини. Зокрема, постійне зниження родючості ґрунтів потребує все більшої кількості добрив, на виробництво яких теж витрачається енергія. Можна було б навести ще чимало прикладів, але висновок буде один: людству необхідно все більше та більше енергії, отримати яку за рахунок традиційних джерел в недалекому майбутньому буде важко чи взагалі неможливо. Отже, необхідно шукати інші варіанти енергетичного забезпечення цивілізації.

Усе необхіднішою стає заміна існуючих технологій на екологічно чисті, що гарантують виживання людства та збереження біосфери, так як енергетика загрожує екологічною катастрофою. Енергетика, що ґрунтується на спалюванні природних запасів вугілля, нафти, газу, урану стає згубною для планети. Окрім того, запаси природних копалин та дешевого урану вичерпуються. Атомна енергетика, крім небезпеки експлуатаційного характеру, має невирішену проблему захоронення й утилізації ядерних відходів.

Якщо проаналізувати найбільш поширені способи одержання енергії, що використовуються нині, то виявляється важлива закономірність. Суть її полягає в наступному. Кінцевим продуктом усього ланцюга енергетичних перетворень у сучасних спробах одержання енергії є речовина. Причому ця кінцева речовина стає, як правило, більш небезпечною для біосфери, ніж вихідний енергоносій.

Світ вже звик до думки, що для одержання енергії необхідно подіяти на речовину і в кінцевій стадії також одержувати речовину, і такий шлях вважається єдиним. Це глибока помилка. Завдання полягає в тому, аби знайти зовсім нові способи одержання енергії.

Альтернативою існуючим способам одержання енергії можуть бути лише такі, в яких на кінцевій стадії енергоперетворень не буде з’являтися шкідлива речовина або зовсім не буде речовини як такої. У цьому й полягає вся парадоксальність вирішення проблеми.

Вакуум відкриває таємницю енергії. Більш того, сучасний рівень розвитку техніки достатній для практичної реалізації нових способів одержання великих рівнів енергії, кінцевою стадією яких буде Вакуум, а не залишкова речовина (291 сл.)

№11 За енергією по… солому?  

Сьогодні, мабуть, кожному з нас важко уявити своє життя без прояву будь-якого виду енергії. Адже ми рухаємось, споживаємо їжу, розумово працюємо і при цьому також виробляємо енергію.

Що ж казати про Землю! Якщо колись атомна енергія була великим винаходом ХХ століття і панацеєю від усіх енергетичних негараздів, то зараз вона небезпідставно потрапила в немилість.

Та ще й до того виявилось, що те, чим ми користувалися впродовж багатьох років, наближається до своєї реальної межі. Адже світових запасів нафти та газу вистачить на більше, як на півстоліття, а вугіллям ми покористуємося близько 3-х століть.

Тому наука, яка ніколи не стояла на місці, знайшла інші джерела енергії, як-то вітер, сонце, воду і навіть… солому. Саме на солому сьогодні припадає 0,3 відсотка всіх енергоресурсів, що споживаються в Україні, хоча все-таки доcі її надлишок в Україні оцінюється в майже 5 мільйонів тонн.

За розрахунками вчених, загальний потенціал використання соломи, яка є доступним паливом для багатьох, може створити 13 тисяч малих теплогенеруючих потужностей. Тобто завдяки соломі ми навіть можемо обігрівати квартири!

Солома як альтернативний енергоносій залишається корисною перспективою не лише для нас, українців. Сьогодні вона є одним із видів нетрадиційних енергоносіїв, які широко використовуються у Франції.

Вирішити проблему енергетичної кризи пропонує Україні французький винахідник українського походження Жан-Марі Турянський. Сконструйована ним установка, що виробляє теплову та електричну енергію, працює на звичайній соломі. Ця технологія вигідна не лише тим, що дешевша від існуючих, а й екологічно чиста. Такий оригінальний спосіб опалення дає економію енергії 10% порівняно з газовим (234 сл.) 

№12 З історії вітроенергетики

Ще за 3500 років до н.е. мореплавці використовували силу вітру, щоб йти під вітрилами. Вітрильні човни плавали по Нілу в Стародавньому Єгипті.

Звичайні вітряні млини використовувалися в Китаї 2200 років тому. На Середньому Сході, у Персії, близько 200 року до н.е. почали застосовувати вітряні млини з вертикальною віссю для перемелювання зерна. Їх виготовляли з в’язанок очерету, прикріплених до дерев’яної рами, що оберталася, коли був вітер.

У ХІ ст. в Європі почали поширюватися вітряні млини, завезені мандрівними купцями і ветеранами хрестових походів. Вони поступово вдосконалювалися спочатку голландцями, а згодом англійцями, і, зрештою, у їхній конструкції з’явилася горизонтальна вісь. Найактивніше вітряні млини використовувалися у ХVІІІ ст. Тоді лише в Нідерландах їх було понад сто тисяч. З їхньою допомогою мололи зерно, качали воду і пиляли дерево. Згодом більшість вітряних млинів, не здатних конкурувати з дешевим і надійним викопним паливом, замінили парові двигуни. Однак і зараз вітряні млини досить розповсюджені.

Енергію вітру використовували і в Україні: у 1917 р. налічувалося близько 30 тисяч вітряків. З середини 60-х років ХХ ст. у сільському господарстві країни експлуатувалося кілька сотень вітроенергетичних установок. Їх використовували для водопостачання, вироблення постійного струму, перемелювання зерна.

Перший етап розвитку вітроенергетики для виробництва електричної енергії в Україні почався ще в 30-х роках минулого століття. Під керівництвом винахідника Юрія Кондратюка у Балаклаві був розроблений і запроваджений експериментальний вітроагрегат потужністю 100 кВт. У 1935 р. Ю. Кондратюк розпочав проектувати вітряк на 1000 кВт. Згодом був спроектований двоповерховий вітроагрегат загальною потужністю 10 тис. кВт. На жаль, проекти так і залишилися нереалізованими, хоча фундамент для вітряка все-таки був споруджений на горі Ай-Петрі в Криму (він існує донині) (150 сл.)

№13 Утепліть вікна за п’ять хвилин!

Холодне повітря з вулиці проникає крізь щілини. Як запевняють фахівці, у цегельному будинку 65 відсотків тепла виходить через стіни. 21 відсоток зникає через вікна. Ще 14 — через стики між вікнами та стінами. Тому передусім треба знищити всі щілини й утеплити вікна. Найпростіший, найдоступніший і найдешевший спосіб – клеїти смужки паперу, змочені мильним розчином, наліплювати їх на щілини між рамами, а в самі щілини набивати вату. Проте, незабаром папір починає рватися, відклеюватися — і тепло щезає. Тому можна використовувати лейкопластир. На відміну від паперу, він легко знімається. На вікнах при цьому не залишається слідів. Інший спосіб – малярська стрічка на каучуковому клеї. Вікно можна утеплити всього за п’ять хвилин. Але навесні віддерти стрічку виявиться вельми складно.

Ще можна скористатися поліпропіленом, який продається на ринку. Єдиний недолік, що він “не вміє” змінювати форму, а щілини в дерев’яних рамах за різкого спаду температури збільшуються. Цілком затикає щілину поролон, а повітря в його порах — додаткова ізоляція. Ще надійніше всі щілини замазати розчином, виготовленим з борошна, змішаного з річковим піском. Борошняна маса легко пристає до дерева, а навесні без проблем змивається водою. Замазувати на зиму щілини у вікнах можна також пастою з будівельного гіпсу (алебастру) та крейди, яка трохи уповільнює тужавлення гіпсу (2 частини гіпсу, 1 частина крейди і трохи води). Паста непомітна на білих рамах, надлишки її стирають мокрою ганчіркою, а навесні досить відчинити вікна — й сухий гіпс без слідів облітає з рам (220 сл.)

№14 Гріємось… маслом або гірське сонце в квартирі

Якщо ви не зовсім комфортно почувається у власній квартирі під час холодів, встановіть одну із сучасних систем опалення. Наприклад, інфрачервоний обігрівач, теплове випромінювання якого нагадує гірське сонце, чи масляний обігрівач із функцією “дезодорування повітря”.

Потужні інфрачервоні обігрівачі, що кріпляться під стелею,  обігрівають не за принципом конвекції, а тепловим випромінюванням – як гірське сонце чи старовинна піч. Це означає, що тепле повітря не скупчується під стелею – промені від приладу проходять крізь товщу повітря і поглинаються меблями, стінами, поверхнею підлоги. Від них, в свою чергу, розігрівається і повітря. Завдяки такій схемі людина почуває собі комфортно навіть за температури на 2-3 градуси нижчої від оптимальної. Особливо відчутна перевага такого обігріву в квартирах з високою стелею. Однією з  переваг інфрачервоного опалення – економія енергії порівняно з конвекційним опаленням становить до 10-ти разів і більше.

Для звичайної міської квартири (як доповнення до центрального опалення) підходять і масляні обігрівачі, які сьогодні становлять основну частину “парку” теплових приладів. Вони гріють так само, як і батареї центрального опалення. Тобто не дуже. Щоправда, на відміну від батарей, вони віддають тепло не тоді, коли хоче ЖЕК, а тоді, коли це потрібно мешканцю. Якщо серйозно, то серед переваг таких приладів – пожежобезпечність, відносна маневрованість та безшумність під час роботи (203 сл.)

№15 На Заході не пасуть задніх

Чому в Україні так мало використовується енергія Сонця? Адже потенціал сонячної енергетики дуже великий, він перевищує нинішнє енергоспоживання всієї планети в чотирнадцять разів. Вже понад 30 країн світу використовують процес прямого перетворення сонячної енергії на електричну. Ще у 1997 році Європарламент прийняв рішення – встановити до 2010 року тисячі сонячних модулів. Уже на початок минулого року в Європі працювали сонячні електростанції, загальну потужність яких можна порівняти з роботою п’яти атомних реакторів!

Розуміючи перспективу сонячної енергетики, Німеччина вирішила відмовитися від будівництва нових атомних електростанцій. Саме німці посіли перше місце в Європі у галузі використання фотоелектрики для приватного сектора. Цікаво: у розвинутих країнах ділянки землі, непридатні для ведення сільського господарства, відводять під “сонячні парки”. Так держава стимулює видобуток альтернативної енергії і навіть викуповує її у виробника за спеціальними тарифами. У Сполучених Штатах також впроваджується масштабна федеральна програма під назвою “Мільйон сонячних дахів”. Тобто від традиційних, шкідливих для людини і природи, способів отримання електроенергії потроху відмовляються і переходять на екологічно чисті. Хоча на цьому шляху стоять великі ядерні, вугільні, газові, нафтові корпорації. А основний контраргумент противників – відносно висока вартість «альтернативної» енергії (172 сл.)

№16 Воднева енергетика

Чистіші джерела енергії, безперечно, сприяють поліпшенню екологічного стану нашої планети. Одним із таких є використання паливного елемента. Він являє собою пристрій, у якому для отримання електроенергії використовується водень. Це відбувається не шляхом простого його спалювання, а шляхом керованої хімічної реакції, при якій водень поступово з’єднується з киснем. Коли замість багатих на водень корисних копалин використовувати чисту речовину, єдиними продуктами процесу горіння будуть тепло і вода.

Водень – це безбарвний, легкозаймистий газ, який не має запаху. Він  – найпоширеніший елемент у Всесвіті. На землі водень входить до складу різних живих організмів, а також міститься в паливних корисних копалинах. Цей газ – один з двох компонентів води. Крім того, водень горить ліпше від паливних копалин і при цьому не забруднює довкілля.

Перший паливний елемент створив 1839 року британський суддя і фізик Вільям Ґров. Але його виготовлення коштувало дорого, а складові частини до нього і паливо важко було дістати. Тому ідея не знайшла широкого застосування. Проте в середині ХХ сторіччя її відродили американські інженери. Вони почали застосовувати паливні елементи для забезпечення енергії на космічних кораблях. Сьогодні і далі використовують паливні елементи в різних космічних апаратах. Цю технологію стали активно впроваджувати також на землі.

Фахівці продовжують працювати над удосконаленням паливних елементів. Сподіваються, що ці елементи зможуть замінити двигуни внутрішнього згоряння в автомобілях і акумулятори в невеличких пристроях, скажімо, в мобільних телефонах чи комп’ютерах. Вони також вироблятимуть електроенергію для житлових будинків чи супермаркетів (123 сл.)

№17 Енергія майбутнього

Незаперечною є роль енергії в підтримці і подальшому розвитку цивілізації. У сучасному суспільстві важко знайти хоч би одну галузь людської діяльності, яка не вимагала б – прямо або побічно – більше енергії, ніж її можуть дати м’язи людини.

За час існування наший цивілізації багато раз відбувалася зміна традиційних джерел енергії на нові, досконаліші. І не тому, що старе джерело було вичерпане.

Сонце світило і обігрівало людину завжди. Проте одного разу люди приручили вогонь, почали палити деревину. Потім деревина поступилася місцем кам’яному вугіллю. Запаси деревини здавалися безмежними, але парові машини вимагали калорійнішого “корму”. Та і це був лише етап. Вугілля незабаром поступається своїм лідерством на енергетичному ринку нафті, яка поки що разом із газом залишається провідним видом палива. Поки що… Адже за кожним новим кубометром газу або тонною нафти потрібно йти все далі на північ або схід, зариватися все глибше в землю. Зрозуміло, з кожним роком вони коштуватимуть нам все дорожче.

Заміна? Потрібний новий лідер енергетики. Ним, поза сумнівом, є ядерні джерела, адже при отриманні електроенергії на АЕС потрібно витратити, вважається, в сто тисяч разів менше засобів і праці, ніж при витяганні енергії з вугілля.

Але знову змінюються часи. Чорнобиль і «Фукусіма» довели, що атомна енергетика не така вже й досконала, і що найстрашніше – може вийти з-під контролю людини.

Поза сумнівом, у майбутньому паралельно з лінією інтенсивного розвитку енергетики отримають широкі права громадянства і джерела енергії не дуже великої потужності, та зате з високим ККД, екологічно чисті, зручні в обігу ( 237 сл.)

№18 Правильне харчування  несе енергію життя

Ми їмо для того, щоб жити. А жити – це значить одержувати енергію. Людині, щоб жити, треба одержувати енергію від чотирьох елементарних складових, які й підтримують існування на землі кожної живої істоти, у тому числі й людини. Це складові, які древні філософи вважали джерелом усього у Всесвіті: Земля, Вода, Вогонь і Повітря.

Де перше джерело енергії Вогню? У Сонці. Енергією Вогню наповнені всі продукти, які виросли під Сонцем. Це насамперед злаки, а також фрукти, овочі, горіхи, насіннячка, зелені листи, коріння, які можна їсти. Коли зелений лист поглинає сонячне світло, він засвоює енергію Сонця. Причому, що дуже важливо, енергія життя, енергія Сонця найкраще зберігається в цих продуктах тоді, коли вони не піддалися тепловій обробці.

Енергією Повітря наповнені всі ті ж злаки, фрукти, овочі, рослини, які виросли на свіжому повітрі.

Вода – невід’ємна частина кожного живого організму. У тому числі й вживаних у їжу рослин, які виросли на відкритому повітрі й напоєні живлющою вологою.

Без харчування Землі теж неможливо одержати дійсної енергії життя. Земля дає необхідні, важливі й корисні мінерали, мікроелементи саме в тім виді й складі, у якому це потрібно людині.

Тож прислухайтеся до порад мудрих і залишайтеся здоровими та енергійними! (187 сл.)

№19 Біопаливо

Біопаливо – органічні матеріали, такі як деревина, відходи та спирти, що використовуються для виробництва енергії. Це – поновлюване джерело енергії, на відміну від інших природних ресурсів, таких як нафта, вугілля і ядерне паливо. Офіційне визначення біопалива –  будь-яке паливо мінімум з 80 % вмістом (за об’ємом) матеріалів, отриманих від живих організмів, зібраних в межах десяти років перед виробництвом.

Подібно до вугілля і нафти, біомаса – форма збереженої сонячної енергії. Енергія сонця «захоплюється» через процес фотосинтезу при рості рослин. Однією з переваг біологічного палива в порівнянні з іншими типами палива є те, що воно повністю розкладається мікроорганізмами, і тому відносно безневинне для навколишнього середовища.

Сільськогосподарська продукція, яку вирощують для використання як біопаливо, включає кукурудзу і сою (перш за все в США), льон та ріпак (перш за все в Європі), цукровий очерет в Бразилії і пальмову олію в Південно-Східній Азії. Розкладена мікроорганізмами продукція промисловості, сільського господарства, лісоводства та побутові відходи також можуть використовуватися для отримання біоенергії, наприклад солома, лісоматеріал, добриво, рисове лушпиння, стічні води і залишки продуктів харчування.

Біопаливо сьогодні розглядається в Україні як вагома альтернатива традиційному пальному. Вважається, що його виготовлення в найближчі роки буде максимально вигідним для української економіки (183 сл.)

№20 Сонячні батареї

Сонячна батарея – це сучасне, високоефективне, екологічно чисте джерело енергії. Така батарея призначена для безпосереднього перетворення сонячної енергії в електричну.  Дуже малі експлуатаційні витрати, характерні для сонячних батарей, приводять до того, що вартість вироблюваної ними електричної енергії нижча, ніж одержувана від інших автономних джерел живлення.

Сонячні батареї володіють значними потенційними перевагами: не мають рухомих частин, що значно знижує експлуатаційні витрати, термін їхньої служби 20-25 років, вони не вимагають високої кваліфікації експлуатуючого персоналу, ефективно використовують як пряме, так і розсіяне випромінювання.

Встановлення і монтаж сонячних батарей виконуються на даху будинку, гаража, складу і так далі або на спеціальних мачтах (трубостійках) в місці з найвищою освітленістю в світлий час доби.  Якщо площа земельної ділянки дозволяє і немає жодних рельєфних перешкод, можливо встановити автоматичну спостережну систему за положенням сонця по азимуту.

Технології використання сонячної енергії активно розвиваються в багатьох країнах світу. Деякі з них вже досягли комерційної зрілості, успішно конкурують на ринку енергетичних послуг і навіть увійшли до повсякденого побуту. В Німеччині, наприклад, у межах проекту «Тисяча дахів» 2250 будинків було обладнано фотоелектричними сонячними батареями.

Україна, на жаль, сильно відстає за рівнем застосування цих джерел енергії, хоча по праву може вважатися одним з родоначальників даного напрямку, адже велика кількість космічних апаратів обладнані сонячними панелями, розробленими і випущеними в Києві та Полтаві (220 сл.)

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.