Конкурсний урок фіналіста Всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2021» Ірини Кислої
Українська література, 8 клас
Тема: Олександр Довженко – видатний український кінорежисер і письменник. Його оповідання про один із періодів Другої світової війни. «Ніч перед боєм» – твір про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців. (слайд)
Хід уроку:
Мотиваційний етап
Фрагмент фільму (Довженко – режисер світового рівня)
Учитель: Цікавий факт про митця, який народився в звичайній селянській сім’ї на Чернігівщині, чи не так? А чи достатньо його, щоб сформувати уявлення про особистість митця і його творчість? (ні, бо є дитинство, земля, де народився, зовнішність, що було для нього важливим у житті) (слайд?)
Учитель: Погоджуюся. Проте був ще лист до редакції однієї з полтавських газет, яким поділився зі мною мій колега-журналіст і який покликав його ж таки в дорогу, аби відвідати славнозвісні Яреськи (слайд) на моїй рідній Полтавщині, де Довженко знімав не один свій фільм. Увага на екран (слайд) :
Пропоную Даринці Яскал прочитати листа
Шановна редакціє!
Я навчаюся у 8 класі. Ще влітку прочитала оповідання Олександра Довженка «Ніч перед боєм». Попереду урок, але для мене, зізнаюся, багато в ньому залишилося незрозумілим. Тоді подумала, чому мені, сучасній дитині, варто читати про війну, про яку знаю дуже мало. Мій дідусь молодий, він не воював. А прадідуся давно немає. Тож нікому розповісти. Напевне, це оповідання дуже вартісне, якщо його пропонують читати вже восьмикласникам. Та й про Довженка хотілося б дізнатися більше».
З повагою Оксана.
Учитель: Думаю, і перед вами поставали подібні питання. Можливо, відповіді на деякі з них і досі ви не отримали. Тож доки мій колега зі знімальною групою у відрядженні, ми разом з вами зможемо йому допомогти відкрити небуденність постаті митця і через факти з його життя, і через осмислення його твору.
Відкрию секрет: щоб робота наша стала успішною, ви випробуєте себе теж в ролі журналістів, які мають провести ціле дослідження з нотатками до щоденників, які пропоную вам сьогодні вести на уроці, записуючи туди найсуттєвіше, що дасть змогу не лише відповісти на листа восьмикласниці, а й на поставлені колись і собі питання.
Готові?
Учитель На початку уроку Довженко постав перед нами як кінорежисер, визнаний у світі. А що ж стояло біля витоків його таланту? Які грані він зумів поєднати в собі як митець і людина? У цьому нам допоможе групова робота з маркування тексту.
На екрані ви бачити чотири в тексти відповідно до вже сформованих нами 4-х груп. Прочитайте, занотуйте коротко до щоденників найважливіші слова, думки про Довженка. Узагальніть в короткому висновку, яким ми бачимо його в кожному із запропонованих текстів (слайд)
1 група (зачитують виписане) по 2 слова від кожного
«Він здавався високим, хоча був середнього зросту. Він був струнким і по-чоловічому елегантним. Здавалося, що Він весь час дивився кудись вдалину… Я бачив дуже близько його дивовижні очі. Вони завжди здавалися мені безпорадно-довірливими. Я можу сказати, що у нього були маленькі і дуже гарні кисті рук, а чоло його було високе й ясне»
Висновок: перед нами портрет справжнього чоловіка, інтелектуала з аристократичною зовнішністю.
2 група (зачитують виписане) по 2 слова від кожного
«Я митець. Я хочу прославити свою Батьківщину і свій народ у мистецтві. Цій справі я прагну віддати всі свої творчі сили і свій час. Це є змістом і сенсом мого життя. Де б я не був і що б я не робив, я вкладав усю свою силу, щоб зробити краще, всю душу, всі нерви, всі м‘язи, не жалів ні себе, ні родини. Я ненавидів другосортність і боровся з нею скрізь Я був добрим учителем, добрим сценаристом, добрим публіцистом і першокласним режисером»
Висновок: перед нами образ митця, що всі свої сили віддає служінню народу, прославляє Україну. Який проявив себе у багатьох творчих іпостасях.
3 група (зачитують виписане) по 2 слова від кожного
«Люблю народ свій палкою любов’ю. Так, я люблю батьківщину, люблю народ свій, люблю палко і ніжно, як син може любити, як дитя, як поет і громадянин. Люблю Дніпро – велику річку мого народу, чисте ласкаве повітря, ясне небо і широту у всьому. І стриманість в пейзажі і величавий спокій… Я хочу жити на Вкраїні. Що б не було зі мною. Хай навіть скоротять мені недовгі вже мої літа… Я – України син, України».
Висновок: перед нами образ палкого патріота, який відчуває нерозривний зв’язок зі своєю батьківщиною.
4 група (зачитують виписане) по 2 слова від кожного
Ще з першого дня війни О. Довженко попросив в комітеті дозволу поїхати на фронт, адже не міг залишатися осторонь того, що відбувалось. На фронт потрапив у лютому 1942 р. Перша його стаття з’явилась у червнці 1941 р. під назвою «До зброї!». Він писав: «…Сьогодні Гітлер своїм злочинним нападом почав проти нас війну… До зброї, Україно!» У 1943 р. письменник взяв участь у наступі радянських військ, визволенні України, рвався на передові позиції, де продовжував занотовувати у записник свої враження.
Висновок: перед нами Довженко-воїн, захисник рідної землі, що вболіває за неї і готовий стояти на її захисті на передовій.
Учитель: Отож перед нами постав цілісний портрет Олександра Петровича Довженка – аристократа духу, яскраво національного митця, патріота, самовідданого захисника батьківщини, учасника бойових дій 2 світової. (слайд)
Дослідники творчості Довженка стверджують, що серйозний період його літературної творчості припадає на період Другої світової війни, яку він бачив на власні очі. І ведучи свого щоденника, занотовував свої враження, думки, що стали матеріалом і для творів, і для фільмів. У його найвідоміших оповіданнях про війну «Стій, смерть, зупинись!», «Незабутнє», «На колючому дроті», «Ніч перед боєм», «Перемога», «Невідомий», «Мати», «Капітан Ус», «Слава», «Воля до життя» розкрито велич і трагедію цілого народу у війні 1941-1945 років (слайд).
Цей період далекий від вас. Але ще живуть ті, хто бачив війну дитячими очима. Серед живих є ще й ті, хто брав участь у боях за батьківщину.
Фрагмент (хронічки війни)
Такою війну бачили ті, хто зустрівся з нею віч-на-віч. А якою у фрагменті з воєнної хронічки побачили війну ви? Проговоріть і занотуйте
У кольорі: чорна, сіра, тьмяна.
У звуках: свист, скрежет, гул, завивання, вибухи.
У почуттях: страх, тривога, небезпека, біль.
В образах: спалене жито, кулемети, ворожі літаки як чорні круки, немовля, бо життя навіть на війні продовжується.
Учитель: Часто єдиним перепочинком була лише ніч… Часто ніч перед боєм. Саме так Олександр Довженко назвав одне зі своїх найкращих оповідань.
Проблемне питання: Чому саме така назва? (Відповіді учнів: вночі людина сам на сам з думками, це мить між вчора і сьогодні, яка може змінити людину, час, коли багато хто зважує свої сили перед новим і відповідальним кроком у житті)
Робота з текстом: прочитайте початок твору (учениця читає)
Перед нами мирна, на перший погляд картина. Доведіть, що ніч у землянці зібрала різних воїнів (Відповіді учнів: серед них молоді і недосвідчені, для когось завтрашній бій буде першим, а хтось уже загартований в боях)
Але в прийдешнє життєве випробування єднає їх в одному бажанні. Якому? (Відповіді учнів: їм треба знайти сили, мотивацію задля спільної мети, вони шукають підтримки, потрібних слів, прикладів)
Тож природно, що в цьому бажанні вони звертаються до найавторитетнішої людини – командира Петра Колодуба.
Учитель: На хвилину примовкнувши, той розповідає їм історію, в якій говорить не про свої численні подвиги і власний героїзм. Перед бійцями постають образи звичайних українських дідів-перевізників Платона і Савки, що перевозили наших воїнів на той бік річок, коли ті відступали перед блискавичним натиском ворога.
Проблемні питання:
- Чому Колодуб говорить саме про дідів? (відповіді учнів)
- Чому автор безпосередньо війну у творі не показує. Вона підступає, ми її лише чуємо? (Відповіді учнів: бо цінності, про які діди говорять бійцям, це не на раз, не лише для цієї війни, це те, що закладається назавжди, що звично передається від дідів до онуків)
Учитель: Досліджуючи текст, спробуємо дати відповіді на питання, на основі чого і чого ж навчають Платон і Савка молодих воїнів. Про що говорять до них і чому це так важливо і для нас, покоління теперішнього.
Пропоную вам знайти відповідні цитати і зачитати, прокоментувавши обрані уривки і занотувавши найважливіше до своїх щоденників:
1 уривок : ст..136 від «Еге-ге! Щось ви, хлопці…» до «в печі не замажешся» (Коментар: не боятися війни, якщо вона прийшла, не боятися смерті, бо вона одна)
2 уривок : ст.. 137 1 абзац на цій сторінці (Коментар: дорікають, що не вміли шануватися, тобто не знайшли в собі снаги і гідності стати на захист землі)
3 уривок : ст..137 від «Еге – підхопив дід Савка – А не знають, трясця їх матері….» до кінця його репліки ( долю не обдуриш, якщо судилося вмерти на війні, то нікуди від цього не дінешся)
4, 5 уривки, коли діди згадують своїх синів: ст..136 (про Левка), с.137 внизу про Левка й Демида) (Коментар: наводять приклади з минулого, що наш народ вміє воювати, не здаватися, кров’ю стояти за батьківщину)
6 уривок ст.. 138 «Я дивився на діда Платона» до «Значить нема у вас живої ненависті. Нема!» (Коментар: про героїзм говорить, ненависть до ворога, яка робить людину в стократ сильнішою)
7 уривок: с.138 «Еге – промовив Савка – Скільки літ їх учили» до кінця репліки. (Коментар: треба бути готовим на самопожертву заради майбутнього, матерів і дітей)
8 уривок: с. 139: увесь 1-ий абзац зачитати (Коментар: не жаліти себе, зміцніти в ненависті до ворога, вірити в перемогу, презирати смерть)
Підсумовуючи, можемо з упевненістю сказати, що діди навчають бійців героїзму і мужності, звертаючись до джерел народної мудрості, до славних подвигів минулого, до найглибших почуттів людини, які роблять здатною на героїзм і самопожертву. І доводять це особистим прикладом. Як? (Відповідь учнів: перекидають човен з німцями і самі гинуть, боронячи рідну землю)
Погодьтесь, це ті цінності, які варто передавати від покоління до покоління і які особливо актуальні в наш час. Чому? (відповіді учнів)
Бо ми й досі ведемо криваву боротьбу з ворогом, відстоюючи свою державу і майбутнє. І майбутнє це залежить від кожного з нас. Успіх у цій боротьбі приходить до тих, кого об’єднує спільна мета і справжня любов до Батьківщини. Як говорив Колодуб бійцям, що в нас «не затушить того вогню, що викресав колись у човні дід Платон…»
Зачитайте кінець оповідання (зачитати) Чи закономірний фінал твору? (Так, бо онук діда Платона готовий продовжити справу дідів, він занає, чого він вступить у свій перший бій)
Теорія літератури: Чому Довженко обрав саме жанр оповідання? (Бо в ньому йдеться про одну, але важливу для розкриття глибоких і важливих думок подію)
Справді, у кількох годинах, протягом яких відбувається дія, автор подає панорамну картину людини на війні. Він підносить зображене до меж вічності. Людина здатна за це час переродитися. Пригадуєте, що Колодуб на інший берег Десни ступив зовсім іншою людиною?
Учитель: на основі нотатків з ваших щоденників, думок, які звучали на уроці спробуймо визначити тему, основну думку та ідею твору. Це допоможе нам послати меседж-відповідь на лист, який змотивував нас до роботи.
Тема твору: показ славних і трагічних сторінок нашої історії на прикладі віри дідів у нашу перемогу.
Основна думка: необхідно протистояти ворогу, плекаючи в собі найкращі патріотичні почуття, глибину душі, бути готовим на героїзм, самопожертву в ім’я народу.
Ідея твору: звеличення подвигу народу в роки 2 світової війни
Отож наш меседж: Знати про війну потрібно, бо це момент випробування народу на міцність, готовність захищати свою державу. І ми повинні не забувати про це і сьогодні. Твір надзвичайно актуальний, бо вчить головному: безмежної любові до рідної землі, пошани до його історії, готовності служити рідному народові, відчувати власну відповідальність за нашу спільну долю.
Учитель: А ми повертаємося до Яресьок. Це моя земля. Моя мала Батьківщина. Земля, де й досі тепло згадують Довженка, де, переконана, живуть люди з глибокою душею, яка здатна на високі почуття в ім’я цілого народу.