Урок-п’ятихвилинка, представлений для викладачів та студентів ПНПУ ім.В.Г.Короленка в рамках участі в педагогічно-просвітницькій вітальні на пошану освітянсько-журналістських династій факультету української філології та журналістики
Емоційний поетичний зачин (читаю авторську поезію)
Із сонцем
вплетеним
у волосся
із цілим
небом
в твоїх очах
мені здалося
що вже
жила я
у цих розкутих
міських
вітрах
що відбувалася
у світанках
дивилась
ніжно
на їх красу
тримала
каву
і руки гріла
і зустрічала
свою весну.
Цю поезію написала, коли стояла в місті на площі, Відчувши теплий подих весняного вітру, зрозуміла, що мені тепло не від філіжанки з кавою. Мене зігріває весна.
Питання-відгук
- Поділіться власним досвідом зустрічі з весною? Чи був хоча б раз момент, що ви її відчули, побачили, зустрілися, так би мовити, віч-на-віч? (відповіді)
Питання-роздум
- А як ми можемо навчитися бути уважними до світу? Відчувати, бачити небуденно? Помічати у звичному незвичне, аби зупинитися і насолодитися? (наприклад, читаючи класиків)
Питання- загадка
- А яка поетеса у вас найбільше асоціюється з весною? Її пробудженням? (ЛЕСЯ УКРАЇНКА)
Тема-відкриття
“Стояла я і слухала весну” так звучить тема нашого мініуроку, і сьогодні ми відкриємо весну в поезіях Лесі Українки
У світі Лесиної весни
Пригадайте в яких поезіях Леся про це говорить (“Давня весна”, “Стояла я і слухала весну”, “Лісова пісня”) Уривки з цих творів на слайдах, читаємо, пригадуємо, насолоджуємося образами, висловлюємо думки про ліричну героїню поетичних шедеврів.
Зустрічайте весну з Лесею
На розмальовках знайти образи Лесиних поезій і розмалювати їх кольорами весни, навіяними прочитаними поезіями)
