Запрошую на урок

Запрошую на урокПід таким заголовком пропоную моїм колегам авторські розробки уроків. Насамперед з тем, що вивчатимуться в 2 семестрі. Перша розробка уроку української мови у 8 класі з теми “Відокремлені означення. Умови їх відокремлення. Розділові знаки при відокремлених означеннях. Безмежність моря, його могутня творча сила”

Мета: поглибити поняття про відокремлені означення, умови їх відокремлення, вживання розділових знаків при відокремлених означеннях; удосконалювати навички правильного інтонування речень з відокремленими членами реченнями; удосконалювати навички роботи з текстом, вміння знаходити в текстах ускладнюючі компоненти речень; розвивати мовно-мислиннєву діяльність, емоційно-вольову сферу, комунікативну компетентність; виховувати відчуття могутньої сили природи, розуміння її впливу на звершення людини, загартування її характеру, формувати психологію стійкості у будь-яких випробовуваннях, бажання досягати успіху в невтомній боротьбі з життєвими труднощами й природними стихіями.

Тип уроку: урок-роздум

Обладнання: уривок з відеофільму про Феодосіївську картинну галерею ім. І. Айвазовського, портрети М. Вороного, І. Айвазовського, ілюстрації до творів Ю. Яновського «Майстер корабля», Леоніда Тендюка «Слід «Баракуди», Осипа Назарука «Роксоляна»», на дошці – білий вітрильник, репродукція картини І. Айвазовського «Серед хвиль»; роздатковий текстовий матеріал, мультимедійні матеріали.

Міжпредметні звязки: українська література, образотворче мистецтво, музика.

Методи, прийоми і форми роботи: пошукова робота на основі запропонованих текстів, дослідження-спостереження, прийоми критичного мислення, творче моделювання, розігрування діалогів, лексичний практикум.

Хід уроку:

Звучить уривок з  увертюри М. Дунаєвського до кінострічки «Діти капітана Гранта»

  1. Організаційний момент (2 хвилини)

 Учитель (читає уривок із вірша Миколи Вороного «До моря»)

 Чолом тобі, синє, широкеє море!

Незглибна безодне, безмежний просторе,

Могутняя сило — чолом!

Дивлюсь я на тебе і не надивлюся,

Думками скоряюсь, душею молюся,

Співаю величний псалом.

Міцне, необорне!.. Ні грому, ні хмари

Не страшно тобі, не боїшся ти кари —

Само собі вищий закон.

Звабливе, розкішне!.. В тобі й раювання,

І мрія солодка, і втіха кохання,

І любий та лагідний сон.

Морська стихія вабить людей здавна. Безмежний простір, який вона дарує, кличе до нових світів, а шторми і вітер загартовують кожного, хто кидає їм виклик. Не любити море не можна. Воно зачаровує своєю величчю, дає могутню творчу силу, породжуючи оптимізм і життєстійкість. «Перед морем не можна кривити душею, воно приймає лише сміливих і чистих», – говорив відомий російський письменник Костянтин Станюкович, який найкращі свої твори написав саме про море.

На сьогоднішньому уроці ми з вами вирушимо на романтичному вітрильнику в незвичайну подорож, у якій зіллються стихія моря, представлена у літературних творах, живописі, музиці зі стихією мови, яка буде представлена в мовній лінії уроку, його граматичній темі.

Почнемо ж із знайомства з героями, чистими душею й сміливими серцем, які діють у романтично-пригодницьких творах українських письменників Юрія Яновського, Леоніда Тендюка, Миколи Трублаїні, уривки з яких знаходяться перед вами.

  1. Активізація пізнавальної діяльності.

 Пошукове завдання  на основі запропонованих текстів (13 хвилин)

Учитель Виконуючи роботу за варіантами на основі запропонованих текстів, давайте спробуємо визначити, яку граматичну  тему ми сьогодні вивчатимемо. Ваше завдання: прочитати текст з належною інтонацією., визначити ускладнюючі компоненти у реченнях тексту. Учням, які працюють за першим варіантом знайти однорідні члени речення, визначивши їх синтаксичну роль. Учням другого варіанту – звертання і вставні слова. А третьому варіанту – відокремлені другорядні члени речення, про які ми почали говорити на минулому уроці. Крім того, кожен з варіантів має ще одне додаткове завдання. Над усім цим працюйте прямо на розданих матеріалах.

Звучить мелодія, учні самостійно працюють (7 хвилин)

Перевірка завдання (6 хвилин)

Учитель (надаючи слово учням кожного варіанту, представляє коротку анотацію на твір, над уривком з якого працювали діти)

–  Яка основна думка тексту?

– Назвіть, у яких реченнях (вони пронумеровані) є ускладнюючі компоненти відповідно до варіанту.

(Відповіді учнів)

Учитель Як бачимо, ускладнюючі компоненти допомагають письменникам поглибити, розширити зміст висловлювання, зробити його емоційнішим. Використовуючи їх, вони досить точно, яскраво творять картини змагань людини з морською стихією, аби звеличити силу людської волі, її розум, терпіння, устремління до перемоги.

            Раджу вам прочитати названі захоплюючі й романтичні твори українських письменників. Запевняю, що ви отримаєте справжню насолоду.

  1. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

           На основі проведеного пошуку, виокремте те, що для вас нове.

Сьогодні ми продовжимо знайомство з відокремленими членами речення, зокрема вивчатимемо поняття про відокремлені означення, умови їх відокремлення, розділові знаки при відокремлених означеннях. І як ви, напевно, здогадалися, говорити будемо про велич моря, його незвичайну перетворюючу силу і про те, що ж рухає людиною у її змаганнях з наймогутнішою земною стихією.

На початку уроку прозвучали чудові слова Костянтина Станюковича. Нехай вони й далі будуть нашим орієнтиром у сьогоднішній розмові. Запишіть тему уроку.

 4. Вивчення нового матеріалу

Учитель Увага на екран. Пропоную здійснити дослідження-спостереження над мовними явищами. Спостерігаючи за граматичною будовою спроектованих речень, дослідіть умови відокремлення означень.

Дослідження-спостереження

  1. Розгойдане море, брудне й темне, наскакувало на берег (М. Коцюбинський)
  2. Коли море, заколисане невимовною красою, спить – вже ніяка сила його не розбудить (Ю.Збанацький)
  3. Воно похлюпує об камінь хвильками, полощеться, тихе, сонне, розніжене (Ю. Збанацький)
  4. Одна за одною, розмірені й спокійні, накочувалися на берег прибійні хвилі ( М. Трублаїні)
  5. Наділене таїною й неосяжністю, море хвилює душу, не залишає байдужим серце (З учнівського твору)

Учитель Прочитайте речення, знайдіть означувані слова до виділених означень, поставте запитання. Користуючись картками-інформаторами, з’ясуйте, які умови відокремлення існують в кожному з речень. Порівняйте це з матеріалом підручника, знайшовши у ньому ту умову відокремлення, про яку ми не сказали.

– У якому з речень непрямий порядок слів? З якою метою автор вживає інверсію?

(Відповіді учнів)

Учитель Кожен з письменників говорить про море, добираючи власні слова, означення, на яких наголошує. Але яка думка об’єднує всі ці речення? Який образ моря перед нами постає?

(Відповіді учнів)

Учитель Море – нерозгадана стихія, розмірений спокій якої умиротворює душу. Воно наділене рисами живої істоти, яку ніщо не в силі подолати. Тож зрозуміло, чому викликають наше захоплення ті сміливці, які наважуються зробити йому виклик. А чи знайдуться серед нас сміливці, які не побояться вийти, так би мовити, «у відкрите море» й біля дошки виконати індивідуальне завдання.

5. Закріплення вивченого 

Індивідуальна робота біля дошки

Учитель Індивідуально біля дошки працюють два учні. У записаних реченнях розставити розділові знаки і виконати частковий синтаксичний розбір, підкресливши головні й другорядні члени речення.

Синтаксичний розбір речень

1 речення Спокійне море холодне й прозоре здавалося великим дзеркалом, що виблискувало в променях вранішнього сонця.

Додаткове запитання: назвати, умови відокремлення, тип присудка, назвати неузгоджене означення

2 речення Ясно горіли над морем зорі і ясний молодик переходив від зірки до зірки веселий і радісно-задерикуватий

Додаткове запитання: пояснити умови відокремлення, правопис складного прикметника

Пунктуаційний практикум

Учитель Решта учнів, користуючись карткою-інформатором і правилом запишіть  речення (із вправи підручника), правильно розставивши розділові знаки.

(Перевірка роботи учнів біля дошки)

Учитель Робота решти учнів буде оцінена під час перевірки зошитів. Проте хотілося б поставити вам запитання. Серед речень вправи, яку ви виконували, є ті, що належать Ліні Костенко. Пригадайте диптих поетеси, у якому йдеться про безстрашного птаха, який  поривається протистояти морській стихії. Що символізує алегоричний образ його крил?

(Відповіді учнів)

Учитель  А я не можу не пригадати рядки з авторської поезії однієї з учениць, які виникли у неї після вивчення цього твору:

Хтось викохує крила щоденно,

Хтось забув, що є крила на світі.

Совість, правду, любов і довір’я

Бережіть до останньої миті.

Справді, крила символізують такі людські якості, як піднесення, натхнення, упевненість, незалежність.

До речі, в українській мові є чимало фразеологізмів зі словами крила. Проведемо лексичний практикум.

Лексичний практикум 

Пропоную вам установити відповідність між фразеологізмами і їхніми значеннями:

  1. Ростуть (виростають) крила А Відчуття припливу сили, енергії, натхнення;
  2. Як на крилах Б Бути у доброму настрої, на піднесенні; дуже швидко;
  3. Під своє крило В Брати під захист, опікуватися;
  4. Давати крила Г Викликати в кого-небудь піднесення, впевненість у

                                                           у своїх силах;

  1. Обламувати крила Д Позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань,

                                                          мрій;

  1. Опустити крила Е Утратити впевненість у собі, примиритися з чимось;
  2. Обпалювати собі крила Є Зазнавати невдачі в чому-небудь;
  3. Складати крильця Ж Відмовлятися від будь-яких дій, від боротьби;
  4. Підрізати крила З Позбавити кого-небудь можливості здійснювати щось; 

(Учні виконують завдання на листочках, які учитель збирає) 

Учитель  Що ж означає кожен із фразеологізмів?

(Учні озвучують значення, а учитель кріпить смужки з фразеологізмами на дошці) 

Учитель А що означає фразеологізм «ставати на крило»? (Учитель кріпить його останнім)

(Відповіді учнів)

Учитель Бажаю і вам у майбутньому стати на крило і міцно триматися не лише на землі, але й на палубі корабля.

Хвилинка емоційного розвантаження 

Учитель  Справжні крила-вітрила має і наш корабель, який втомившись від бурхливого плавання причалює в бухту Феодосіївського порту. Викинемо якір (Учитель кріпить його до вітрильника), відпочинемо і завітаємо до «будинку, у якому живе море».

(Перегляд відеофрагменту з фільму про Феодосіївську картинну галерею Івана Айвазовського)

Учитель

  • У чому унікальність картинної галереї?
  • Чи бували ви тут? Чому б хотіли побувати?

Учитель  Художник, який бачив у водній стихії життя, у сутності не зображував реальне море, а створював на полотні своє, розповідав якусь казку про море, віддаючи йому власні почуття, настрої, мрії. В основу творчості Айвазовського покладена ідея безмежності природи, її могутньої творчої сили. Більше половини його робіт – це види штормового моря. І, як правило, зображуючи стихію, що розбушувалася, художник зображував і людей, які борються із цією стихією. Людина не здається, людина переможе – у цьому девізі художника відбилися народний оптимізм і життєстійкість.

            На основі переглянутого відеофрагмента, користуючись допоміжними матеріалами, пропоную виконати творче моделювання різнорівневого характеру. Для цього об’єднаймося в групи.

Творче моделювання різнорівневого характеру 

Середній рівень Доповнити і записати текст вправи 276, у якому йдеться про картину І. Айвазовського «Дев’ятий вал», відокремленими означеннями з довідки.

Достатній рівень Скласти письмове висловлювання на тему «Будинок, у якому живе море», використавши запропоновані і власні відокремлені означення.

Високий рівень Працюючи в парах, скласти діалог-роздум за картиною І. Айвазовського «Серед хвиль», використавши її репродукцію та допоміжну інформацію про картину.

Звучить мелодія, учні самостійно працюють (7  хвилин)

Учитель Надамо слово учням, які готували діалог (Учитель розміщає репродукцію картини «Серед хвиль» на дошці)

(Учні презентують діалог)

Учитель  Світло як ідея грає у творчості Айвазовського значну роль. Уважний глядач відчує, що, зображуючи море, хмари й повітряний простір, художник фактично зображує світло. Сяйво в його мистецтві – символ життя, надії й віри, символ вічності.

  1. Підбиття підсумків уроку

Учитель  Людину здавна вабило безмежжя водної стихії, але тільки обраним відкривався шлях у безкінечність і мрію. Щоб отримати ключ до цієї унікальної країни, вам потрібно ще подолати інтелектуальні сходинки з 5 бліц-запитань:

Бліц-запитання

  1. Смислове та інтонаційне виділення членів речення для посилення їхнього значення називають… (відокремленням)
  2. Завжди відокремлюється означення, яке стосується якого займенника? (особового)
  3. За якої умови відокремлюється означення, виражене дієприкметниковим зворотом,  на початку речення? (якщо має обставинно-причиновий відтінок)
  4. Якщо відокремлене означення має виразне експресивне забарвлення і стоїть переважно в кінці речення, то перед ним ставиться… (тире)
  5. У якому стилі мовлення відокремлені означення допомагають створити художній образ, подати виразну характеристику описуваного явища? (у художньому)

Учитель Отримана перепустка дає широкий простір, у якому вільно думкам і серцю. Тож разом з оцінками я кожному з вас дарую маленьку мушлю, у якій звучить голос моря. Успіхів вам у безмежному океані життя!

(Виставлення і вмотивування оцінок)

Учитель  Вдома ще раз повторіть матеріал § 31, напишіть твір-мініатюру чи складіть вірш про красу морської стихії з відокремленими означеннями; за бажанням створіть малюнки на цю тему, підписавши їх авторськими чотиривіршами.

Література до уроку:

  1. Білоноженко В. М., Гнатюк І. С., Дятчук В. В., Неровня В. Н., Федоренко Т. О. Словник фразеологізмів української мови / відповідальний ред. Винник В. О. –  К.: Наукова думка, 2003. – 788 с.
  2. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник/ І.Р.  Вихованець. – К.: Либідь, 1993. – 368 с
  3. Заболотний О.В. Заболотний В.В. Українська мова 8 клас: Підручник / О.В.Заболотний, В.В. Заболотний. – К.: Генеза, 2008
  4. Тендюк Л. Слід «Барракуди» /Л.Тендюк. – К.: Веселка, 1986.
  5. Трублаїні М. Шхуна «Колумб» /М.Трублаїні. – К.: Веселка, 1967.
  6. Яновський Ю. Майстер корабля /Ю.Яновський. – Харків: Фоліо. 2012.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.