«Землю прикрашає сонце, а людину праця»

Землю прикрашає сонце, а людину працюЗапрошую на урок в 7 клас

Хочу запропонувати колегам своє бачення уроку написання  твору-опису процесу праці на основі власних спостережень в художньому стилі. Зі своїми учнями вчилися описувати процес приготування галушок. Нікого, мабуть, цим не здивувала, адже наша Полтава – офіційна “столиця” цієї страви. 

 Крім всього іншого, увела в урок різні прийоми створення ситуації успіху, оскільки працюю над цією проблемою. До розробки пропоную презентацію і відеофрагмент, які додаю до публікації.

Мета: удосконалювати вміння будувати твори-описи в художньому стилі, зокрема опис процесу праці, вчити учнів визначати етапи процесу праці, робити певні узагальнення, формувати й поглиблювати текстотворчі вміння учнів; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційну побудову тексту, образне мислення, увагу; виховувати ціннісне ставлення до праці в дусі української народної педагогіки, розуміння її життєвої необхідності, значення для людини, виховувати особистість, здатну отримувати естетичну насолоду від праці, вміння і бажання приносити радість оточуючим, розуміти, що саме продуктивна праця робить людину успішною.

Тип уроку: розвиток мовлення

Обладнання: презентаційні матеріали, портрет Г.Сковороди, відеофрагмент, фрагмент пісні «Полтавські галушки», картки-інформатори, підручники, галушки.

Хід уроку:

1.Організація класу

Учитель Багато відомих людей, багато мудрих думок народжено, діти, на нашій щедрій Полтавській землі. Землі митців і хліборобів, вчених і просвітителів. Їх велич і слава народжена в праці, яка здавана була окрасою нашого народу. Їх успіх – від землі, що цю працю їм подарувала. «Праця — це всеперемагаюча сила, без якої не може бути добра і щастя», – говорив наш земляк, педагог і філософ Григорій Савович Сковорода. Але вона приносить радість і задоволення лише тоді, коли відповідає індивідуальним природним нахилам людини. Щоб бути щасливою, людина повинна пізнати себе, свої здібності і відповідно до них вибрати той чи інший вид корисної для суспільства праці. Тобто, за Сковородою, праця не просто засіб існування, а найбільша життєва потреба і найвища насолода. А від себе хочу додати: без корисної праці, що приносить людині задоволення, не варто говорити й про життєвий успіх. Навіть найменша праця, виконана із старанням, стане для кожного з вас радісним успіхом.

  1. Активізація пізнавальної діяльності: 
  • Чи зрозумілі вам запропоновані думки?
  • Спробуйте спрогнозувати, про що ми будемо говорити на уроці. А для цього пропоную прочитати текст, на основі якого ви повинні сказати, які знання сьогодні ми отримаємо, над чим задумаємося.
  • Робота з текстом

«Щоб порядних дітей мати, треба вчить їх працювати», — проголошує етнопедагогіка, бо «Чесна праця — наше багатство», «Працюватимеш вволю — матимеш долю». Уся народна педагогіка грунтується на праці. За народною оцінкою, праця — першооснова життя суспільства, головний засіб створення матеріальної й духовної культури. Правильно організована праця облагороджує людину, забезпечує її нормальний фізичний, розумовий і моральний розвиток. «Щоб людиною стати, треба працювати», -говорять у народі.

Кожна праця передбачає вироблення навичок, умінь виконувати певні дії. Перш ніж розпочати якусь діяльність, людина осмислює послідовність своїх дій, вибирає можливості для виконання тих чи інших завдань, щоб досягти конкретних результатів.

Виховна сила праці настільки велика, що її важко переоцінити. Тому чи не найбільшу кількість крилатих висловів кожний народ присвятив саме праці: «Де труд, там і щастя» (росіяни), «Сталь гартується у вогні, людина — в праці» (грузини), «Щоб тебе шанували, шануй працю» (узбеки), «Будеш робити — буде щастити» (киргизи), «Праця — основа щастя» (литовці).

За народними переконаннями, тільки той може бути щасливим, хто працює. А головне, що любов до праці, уміння працювати є найкращою спадщиною, яку можуть залишити дорослі  дітям.

Словник:  етнопедагогіка – народне виховання на основі родинних звичаїв і традицій.

  • Розкрийте значення нового для вас слова, користуючись словничком.
  • Отож, про що наш сьогоднішній урок?
  • Як гадаєте, чому ми повинні навчитися, враховуючи, що це урок української мови?

3.Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.        

Учитель Справді, ми говоритимемо про людську працю, бо вона основа нашого життя.  «Землю прикрашає сонце, а людину праця» – саме ці чудові слова стануть епіграфом нашого уроку, робота на якому цю думку доведе. Проте наше лінгвістичне завдання – підготуватися до написання твору-опису процесу праці за власним спостереженням у художньому стилі.

 А тому почнемо підготовку з повторення основних теоретичних понять.

  1. Підготовка до написання твору.

Учитель

  • Пригадайте, які  ознаки, властивості, характеристики лежать в основі опису як типу мовлення? (якісні, зовнішні) (Слайд)
  • Сформулюйте питання опису (який?) (слайд)
  • Які є типи описів? (опис людини, опис тварини, опис приміщення, опис картини, опис природи, опис процесу праці) (слайд)
  • Що, на вашу думку, є процесом праці?

Підсумовуючи, узагальнимо: опис процесу праці – загальна характеристика різновиду процесу праці, опис дій, які виконує людина, тобто складових частин цієї конкретної праці (слайд)

Учитель

  • Діти, чи доводилося вам бути свідками процесу праці?
  • Що це була за робота? Хто її виконував?
  • Яку роботу виконуєте ви?
  • Чи готували коли-небудь страви? Ви вважаєте це процесом праці? Чому?

Пропоную вам прочитати два тексти, з описом процесу праці під час готування відомих кожному українцеві  страв. На їх основі проведіть дослідження-спостереження.  Довести, що це описи. Визначити, що їх об’єднує, а в чому головна відмінність.

Дослідження-спостереження

Робота в парах.

1 текст Український борщ готується на основі мясного бульйону. Доки він вариться, готують овочі: моркву, цибулю, нарізають соломкою буряк. Усе це кидають у киплячу воду. Через 10 хв. кладуть порізану кубиками картоплю. Далі нарізають капусту й готують томати, перетираючи їх на сік. Коли картопля напівготова, вкидають капусту, вливають сік і розмішують. Далі солять, перчать, іноді заправляють салом з часником. Коли капуста прокипить хвилин 5-10, додають зелень. Борщ подають до столу  зі сметаною та пампушками.

2 текст Ви навіть не уявляєте, який смачний пиріг пече моя мама. Спочатку вона три жовтеньких яйця вміло збиває із склянкою цукру. Під її руками це все швидко перетворюється на однорідну масу, схожу на сметану, але з хмарками піни. Потім додає соду і ложку яблуневого оцту, щоб пиріг був високий і пишний. Далі  кладе трішки маргарину, нарізаного дрібними шматочками, щоб гарно розтанув. І все це знову збиває міксером – неодмінним у цьому помічником. Але щоб отримати справжнє тісто, необхідно борошно. Як же без нього?

А скільки фантазії проявляє мама, прикрашаючи пиріг фруктами: викладе квіточки з вишень, листочки з яблук! Смакота! Залишилося лише спекти цей кулінарний шедевр.

1 текст – наук.стиль

2 текст – худ.стиль.

Спільне: а) описи процесу праці;

                 б) процес приготування страви;

                 в) послідовно описано дії під час виконання праці.

Відмінне: а) стиль;

                   б) основна думка (комунікативне завдання);

                   в) у наук. чітко вказ. кількість операцій, час приготування.

                     г) увага в худ. тексті зосереджена на враженнях від процесу праці; текст образний; описано ставлення людини до праці, характеризується людина під час роботи.

Таким чином, можемо підсумувати, що ми називаємо описом процесу праці в художньому стилі (слайд)

Учитель

Подібні описи насамперед вчать нас отримувати естетичну насолоду від роботи людських рук. Адже вони здатні матеріалізувати духовний світ людини. Українці – народ працьовитий. Наша Полтавщина – край трударів. Здавна ми обробляємо землю, вирощуємо пшеницю й жито, маємо власне борошно, з якого випікаємо хліб, варимо вареники. Та сьогодні ми згадаємо страву, відому здавна. Проста в приготуванні, вона завжди була на українському столі. У кожному селі, в кожній хаті господині варили галушки.

            А ми з вами маємо, чим гордитися, адже ця страва стала візитною карткою нашого міста. Микола Васильович Гоголь (слайд – портрет Гоголя), ще один великий наш земляк, не лише пригощав своїх друзів Пушкіна й Жуковського галушками в далекому Петербурзі, але й описав цю страву у своїх «Вечорах на хуторі поблизу Диканьки».

Учень

                Полтавців справедливо називають «галушечниками». У місті відомо до 50 рецептів полтавських галушок, як класичного рецепту (відварені у курячому бульйоні з курячим м’ясом), так і з начинкою: печінкою, шкварками, капустою, сиром, картоплею, цибулею, кропом, салом, в олії, в сметані, в бульйоні тощо.

Учень

                Підтримуючи славні кулінарні традиції, у Полтаві, на Соборному майдані, міська влада за підтримки спонсорів проводить «Свято Полтавської галушки» – улюблену страву мешканців та гостей обласного центру.

            Саме про це співають у всім відомій пісні.

Звучить фрагмент пісні

Учитель

            Страва, настільки популярна в нас і знана у світі, що створено навіть екскурсійну програму по місту під назвою «Полтавська галушка». Ми, до речі, її відвідали на осінніх канікулах. Пригадуєте? (Демонстрація фото на слайдах).

«Хвилина слави»

А творчих дітей цей символ ще й надихає на створення віршів. Пропоную послухати авторську поезію учениці 11 класу Григор’євої Каті, з якою вона перемогла в міському конкурсі «Посміхнімось щиро Вишні»

Учениця представляє власний поетичний твір

Полтавська скоромовка-жарт

                    Полтавській галушці присвячується

О якби ж то ви знали,

Як мене готували

В славнім місті Полтава

І гостей пригощали!

Прокидалися рано

Господині рум’яні,

Борошно просівали,

Варянички катали,

Далі їх начиняли

Сиром, печінкою,

М’ясом з підливкою.

Вушка ліпили,

В кропі топили,

Маслечком поливали,

В сметані купали,

На стіл подавали,

Смачного бажали…

Ще тоді я не знала,

Що гранітною стану,

На Соборнім майдані,

Ще й умиюсь дощами,

Що у ложці застигну

І моргнути не встигну,

Що прославлю Полтаву

Людям добрим на славу!

            Як бачите, їсти галушки ми з вами вміємо. Але як справжні патріоти свого міста, маємо обов’язок своїх гостей не лише сфотографувати біля пам’ятника галушці, але й приготувати власноруч цю страву, аби почастувати друзів.

Пропоную переглянути відеофрагмент і стати свідками процесу приготування галушок, який ми на наступному уроці опишемо у власних творах.

 

Рефлексивний етап. Робота в міні-групах

Учитель Спробуйте на основі переглянутого фрагменту

1 група: створити словник дій-операцій процесу цієї роботи

2 група: створити словник епітетів, порівнянь, якими б описали людину, що виконує цю роботу, її руки, рухи.

3 група: створити словник епітетів, порівнянь, метафор, якими б описали тісто, начинку, галушки.

4 група: створити словник слів, словосполучень, які показують враження від процесу праці, за яким ви спостерігали.

Діти зачитують

Учитель

  • Увесь лексичний матеріал, над яким працювала кожна група, ви отримаєте на наступному уроці на картках-інформаторах. Гадаю, це допоможе вам під час письмової роботи.
  • У нас вже майже все готове для твору-опису. Залишилося лише пригадати, із скількох частин він складається? Назвіть їх. (Вступ. Основна частина. Кінцівка) (Слайд)
  • Відповідно до цього я пропоную вам план твору-опису процесу праці (Слайд)

Орієнтовний план

  1. Де, коли і за яких обставин ви спостерігали за трудовим процесом.
  2. Галушки – символ Полтави.
  3. Як готувати цю чудову страву:

 а) замішування тіста;

 б) підготовка начинки;

 в) виліплювання галушок;

 г) як подавати страву.

  1. Враження від праці, за якою спостерігали.

Саме користуючись цим планом, будемо писати твір.

 А зараз пропоную творче завдання: придумати до твору цікавий образний заголовок. І написати початок твору за 1 пунктом плану.

«Творчий марафон» (учитель працює разом із дітьми)

Діти й учитель озвучують результати.

5.Підбиття підсумків уроку.

Учитель

Отож, і наша праця на уроці дала свої результати. У вас є вже початок майбутнього твору, який, сподіваюся, дасть вам змогу висловити все найкраще, що з’являється в душі людини, коли вона спостерігає за натхненною працею людини.

            До того ж ми з вами ще раз доторкнулися до традицій нашого древнього міста, його символів. Бо й справді галушки не лише добре смакують, запрошуючи на гостину. Вони єднають нас з минулим, давніми традиціями полтавського хліборобського краю. Ними вигодувано не одне покоління полтавців. Тому й заслуговує ця страва на свій пам’ятник. Від вдячних полтавців – улюбленій страві.

А ви, замість оцінок, які отримаєте за письмову роботу, отримуєте гарні слова і рецепт полтавських галушок.

Звучить пісня.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.