10 клас. Українська мова. Складні випадки написання прізвищ

Жива, овіяна легендами, багата на героїчні події історія України на своїх скрижалях відкарбувала надзвичайно строкату низку українських прізвищ, носії яких і були, по суті, творцями цієї історії. Ці особові назви відбивають широку, щедру натуру наших предків, що охоче давали один одному різні характеристики, прізвиська, які й лягли в основу творення сучасних прізвищ.

Якщо зазирнути в історію, то прізвища з’явилися відносно недавно, раніше людина мала лише ім’я. Так, з літописів ми знаємо про княгиню Ольгу, князів Олега, Ігоря, Святослава, дехто мав додаткове ім’я – характеристику на уславлення своїх чеснот: Володимир Великий, Ярослав Мудрий. Прізвища як офіційна назва з’являються в українських документах XIV – XV ст., їх мали представники тодішньої суспільної верхівки. Купівля і продаж майна, передача її у спадок – ці та інші юридичні дії потребували точності в оформленні документів. Тож лише самого імені стало замало. Так з’явилися спадкові родові прізвища. Основна ж маса населення України здобула прізвища після того, як у 1632 році київський митрополит Петро Могила доручив парафіяльним священикам вести метрики народжених, одружених, померлих.

Написання прізвищ підпорядковується тим самим законам, правилам української мови, що й написання загальних назв. Але в написанні прізвищ іншомовного походження спостерігаємо певні труднощі .

1.Опрацюйте теоретичний матеріал параграфу 43.

2. Оскільки найбільш складним у сучасній правописній практиці є написання російських прізвищ, варто запам’ятати такі основні правила:

1.Російський е на письмі передається:

а) буквою е після приголосних звуків (Лермонтов, Державін);

б) буквою є: на початку слова (Єгоров, Єршов); у середині слова після голосного звука (Воєводін, Грибоєдов); у середині слова при роздільній вимові (Аляб’єв, Оладьєв, Євгеньєв); у суфіксах -єв, -єєв після приголосних звуків, крім ж, ш, ч, щ та р і ц (Тимірязєв, Алексєєв, але: Подьячев, Писарев, Муромцев, Аракчеєв, Плещеєв, Андреєв, Мацеєв); у коренях слів, коли російському е у словах-загальних назвах, від яких походять прізвища, відповідає український і, тобто на місці колишнього звука h (Бєлінський (бо рос. белый — укр. білий), Лєсков (бо рос. лес — укр. ліс), Столєтов (бо рос. лето — укр. літо).

Російське ё на письмі передається:

а) сполученням літер йо на початку слова, після голосних, а також після губних приголосних б, п, в, м, ф (Йолкін, Бугайов, Воробйов);

б) сполученням літер ьо в середині слова на позначення попереднього м’якого приголосного (Верьовка, Тьоркін), але у прізвищах, утворених від спільних українських та російських імен, пишеться е: Семенов, Федоров, Артемов);

в) буквою о після ч, щ: Горбачов, Хрущов, Лигачов.

3.Російське э на письмі завжди передається літерою е: Ельяшев, Етов.

4.Російське и передається:

а) буквою і на початку слова та після приголосних, крім шиплячих ж, ч, ш, щ і ц (Іванов, Ігнатьєв, Чибісов, Гусін, Мухін, Роднін);

б) буквою ї після голосних та при роздільній вимові після приголосних (Воїнов, Абраїмов, Мар’їн, Ільїн);

в) буквою и: після ж, ч, ш, щ і ц перед приголосними (Жилін, Чичиков, Шишкін, Щигров, Марциков);

г) у прізвищах, утворених від власних імен та загальних назв, спільних для української та російської мов (Денисов, Кирилов, Тимофєєв, Виноградов, Малинін, Тихомиров, Кисельов, але: Ніколаєв, Нікітін, Філіпов — тому що вихідними є імена, відмінні від українських);

д) у суфіксах -ик, -ник, -ич, -ович, -євич, -иц, -ищ (Бєликов, Шапошников, Маничев, Марахович, Продаєвич, Голицин, Радищев);

е) у префіксі при– (Привалов, Пришвін);

є) у прізвищах, що закінчуються на -их (-ых): Климовських, Косих.

5. Російське ы на письмі завжди передається літерою и: Крилов, Рибін.

6. Російські суфікси -ск-, -цк- передаються буквосполуками -ськ, -цьк: Бабаєвський, П’ятницький, Крамський, Руцький. Увага! Тепер російські прізвища на -ой пишуться з українським закінченням -ий (Трубецький, Донський, але: Лев Толстой)

7.Російський суфікс -жск- передається буквосполукою -зьк-: Черторизький, Волзький.

8.У російських прізвищах при роздільній вимові після губних (б, п, в, м, ф), к, р перед я, ю, є, ї ставиться апостроф: Аляб’єв, В’юнков, Лук’янов, Дар’їн. При м’якій вимові цих приголосних перед голосними звуками а, у, е апостроф не ставиться: Пєтухов, Пясецький.

Потрібно і цікаво! Відеоуроки від Олександра Авраменка https://www.youtube.com/watch?v=Xnoic0McyIY

https://www.youtube.com/watch?v=-6IK1B7ajvU

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

1.Запишіть прізвища відповідно до українського правопису

Соловьёв, Донской, Новиков, Семёнов, Николаев, Цветаева, Бехтерев, Котёночкин, Грачёв, Бугаёв, Абраимов, Пирогов, Филиппов, Попович, Юрьев, Позняя, Дымарский, Марьянинов, Пригаров, Долгополая, Пятницкий, Плещеев, Миргородский, Рыбников, Тургенєв, Гурьин, Серёгин, Санников, Ильюшин, Борщёв, Пущин, Пушкин, Трубецкой, Лукъянов, Воинов, Недич, Елизаров, Шишкин, Арефьев, Дьяконов, Обручев.

2.Дізнайтесь цікаве про своє прізвище, напишіть про це.

3.Тест на повторення з теми “Чергування голосних та приголосних”

1. У котрому рядку у всіх словах відбувається чергування голосних звуків при зміні форми : а) летіти, сідати, лазити; б) діловий, тесля, лісок; в) тіло, берег, голос.

2. У котрому рядку у всіх словах відбувається чергування голосних звуків при зміні форми : а) вість, березень, шелест; б) носити, жінка, вечори; в) вересень, борг, шовковий.

3. У котрому рядку у всіх словах відбувається чергування голосних звуків при зміні форми : а) розколов, ворон, розтин; б) діловод, черево, вість; в) село, школа, стелити.

4. Виберіть правильний варіант написання назв територій, утворених від слів Вінниця, Харків, Хмельницький, Суми : а) Вінничина, Харківщина, Хмельничина, Сумщина; б) Вінниччина, Харківщина, Хмельниччина, Сумщина; в) Вінничина, Харківщина, Хмельничина, Сумшчина; г) Вінничина, Харківшчина, Хмельничина, Сумщина.

5. У якому рядку між словами слід вживати прийменник в : а) був (у, в) архіві, приїде (у, в) травні, плавати (у, в) океані, сидіти (у, в) бар лозі; б) сидіти (у, в) ямі, позичити (у, в) Андрія, приходив (у, в) четвер, потреба (у, в) спілкуванні; в) зайди (у, в) академію, вчитися (у, в) інституті, жити (у, в) Ірпені, їздити (у, в) Угорщину.

6. У якому рядку між словами слід вживати сполучник й : а) золото (і, й) срібло, місяць (і, й) зорі, сидіти (і, й) мріяти, сміх (і, й) сльози; б) червоне (і, й) біле, приходить (і, й) допомагає, дощ (і, й) сніг, весела (і, й) щаслива; в) помідори (і, й) огірки, фрукти (і, й) овочі, діти (і, й) онуки, викладачі (і, й) інженери.

7. У котрому рядку допущено помилку при чергуванні приголосних : а) багацтво, запоріжський, птаство; б) сплачувати, колишу, грецький; в) господарський, убозтво, ткацький.

8. У котрому рядку допущено помилку при чергуванні приголосних : а) карабаський, переїжджаю, український; б) плачу, молодецтво, товариський; в) прилукський, студенство, чикагський.

9. У котрому рядку допущено помилку при чергуванні приголосних : а) купецтво, гадяцький, товариство; б) волгський, кременчукський, птаство; в) криворізький, намащувати, бережу.

10. У котрому рядку допущено помилку при чергуванні приголосних : а) солдатцтво, боягузство, французький; б) птаство, кавказький, заїжджати; в) ла-маншський, плачу, убозтво.