11 клас. Українська мова. Стилістичне забарвлення лексики.

Лексика книжна й розмовна. Неологізми й застарілі слова

Крок 1 Ознайомтеся з теоретичним матеріалом.

Уживана в мові лексика у стилістично-функціональному плані переділяється на стилістичні групи. Виділяється стилістично нейтральна (загальновживана, міжстильова) лексика і обмежена певними сферами вживання та стилями (стилістично забарвлена).

Стилістично нейтральна (міжсильова) лексика загальновживана лексика, що не пов’язана з певними функціональними різновидами мови і не має експресивного забарвлення. Вона охоплює слова, якими послуговуються всі, хто володіє мовою. Ці слова пов’язані з повсякденним життям, із спільними для більшості носіїв мови поняттями, є звичайними, зрозумілими для всіх.

Розмовна лексика – це прості слова, якими послуговуються мовці в щоденному неофіційному спілкуванні (базіка, вайло, чимчикувати, хапуга, злюка, писака, читака, попобігати, попозаглядатибос, велик, завучка, нулівка, телик, мобілка і подібн.)

Експресивно забарвлена лексика – це слова, що містять у своєму значенні компонент оцінювання, виражають почуття, позитивне чи негативне сприймання дійсності: тяжко, гніватися, теревенити, матінка. татко, лебідонька, чорнявенький, малесенький, землище, старезний і подібн.

Книжна лексика – це слова, що вирізняються вузькою сферою вжитку та вносять у спілкування відтінок офіційності, науковості, урочистості. У словниках біля цих слів є позначення “кн.” (книжне) Наприклад, народ, партія, інтелігенція, держава, мир, війна, сесія, страйк, Верховна Рада; вугілля, штрек, лебідка, трос, вагонетка (для шахтарів), школа, гімназія, урок, учитель, кабінет, абітурієнт, студент, професор; сектор, відділ, управління .

Основну частину цієї лексики становлять терміни. Термін – це слово чи словосполучення, що позначає поняття певної галузі науки. Найважливішою ознакою термінів є їх однозначність. 

Офіційно-ділова лексика – це слова, що вживаються в офіційно-діловому стилі літературної мови

До експресивно забарвленої лексики належать діалектизми, арготизми, вульгаризми.

Діалектизми – це слова, що вживаються у мовленні не всіх людей – носіїв певної мови, а лише їх частини, яка проживає в одній з місцевостей території, де поширена ця мова: хтіти, меї, свеї, легінь (парубок), перун (грім), тайстра (торба), бане, просе.

Жаргонізми – один з різновидів соціальних діалектів, слова і вирази, властиві мовленню певної групи людей, об’єднаних спільністю інтересів, родом занять: коза (зразок), хата (квартира), хвіст (академ-заборгованість), дирик (директор).

Арготизми – нелітературні слова і сполучення слів, які вживаються у мовленні декласових та антисоціальних елементів (злодію, рекетирів, бомжів, шулерів тощо). Ці слова стоять поза межами літературного вжитку: кишки (речі), карточка (обличчя).

Активна лексика – основна з погляду вживаності частина лексики, що вільно і постійно функціонує в різних сферах суспільного життя. До неї насамперед належать загальновживані слова, а також окремі терміни, професіоналізми, неологізми, наявні у повсякденному спілкуванні.

Пасивна лексика – це частина лексики, що мало або зовсім не вживається у повсякденному спілкуванні, але зрозуміла носіям певної мови.

До пасивної лексики належать історизми, архаїзми, неологізми, професіоналізми, жаргонізми, арготизми.

Історизми – це слова, що вийшли з активного вжитку разом з позначуваними ними реаліями. Вони не мають у сучасній українській мові синонімічних замінників. Це назви понять матеріальної культури (одягу – плахта, каптан, окупай, очіпок; знарядь праці – рало, ціп, серп; старовинної зброї-лук, спис, щит; грошей  золотий); соціально-політичної сфери (раб, плебей, боярин, соцький, волость, панщина), професій (ремісник, купець, кожум яка, зброяр, човняр, водонос), звичаїв і обрядів (досвітки, колодій), назви колишніх міст, поселень (Царгород, Тмуторокань, Кідекша).

Архаїзми – це витіснені іншими синонімами назви понять, що зберігаються і нині. Наприклад: піїт  поет, студій – студент, зелей-ник-лікар, глагол – слово, благоденствіє – достаток, злато-золото, зримий – видимий, рече – каже. Отже, поряд з архаїзмом завжди є синонім – звичайне сучасне слово. Архаїзми використовуються в сучасній мові тільки з певними стилістичними настановами – для створення історичного мовного колориту.

Неологізми – нові слова, створені для позначення нового, раніше невідомого поняття. Вони з’являються постійно, повсякчас. Це зумовлено потребами сучасної світової цивілізації: роздержавлення, доленосний. Ці слова зберігають статус неологізмів до того часу, поки вони не стають загальновживаними. Значна кількість сучасних нормативних слів вперше була зафіксована в кінці XIX – початку XX ст.: винахідник, дослідник, читач, гуморист, україніст, авторка, лікарка, письменниця, властивість, незалежність, націоналізація, демократизація, європеїзація.

Крім загальномовних, виділяють індивідуально-авторські неологізми: незриданні сльози, яблуневоцвітно, весніти (П. Тичина); село-затори міста, місто замайданилось (Остап Вишня); розхмарене чоло, світозорий воїн (М. Рильський).

За матеріалами https://pidruchniki.com/1719051240541/dokumentoznavstvo/sklad_ukrayinskoyi_leksiki_stilistichnogo_poglyadu

Крок 2. Параграф 47, впр. 5, 7 Параграф 48, впр. 5, 6

Крок 3 Тести на повторення (ЗНО!)

1. Усі іменники належать до чоловічого роду в рядку:

а) суддя, собака, тракторист, кенгуру;

б) дід, путь, кожух, кобзар;

в)базар, Тбілісі, гончар, гармидер;

г) парус, гармаш, гарбуз, урду.

2. Безособове дієслово входить до складу речення:

а) Дівчата побули на хуторі тиждень і відійшли ( У.Самчук).

б) Минулося, розійшлося, і сліду не стало (Т. Шевченко).

в)Кожний промінь сонця, дихання кожного листочка, кожний погляд закоханого дівочого ока, щирий порух звіряти, сміх і плач дитини і легіт небес – усе те з’єднане в одному теплому погляді матері (У.Самчук).

г) Річані чаєчки літали понад ставком (І. Нечуй-Левицький).

3.Прислівники, що означають причину знаходяться в рядку :

а)опівдні,зісподу,вряд, зарані, зараз, вночі;

б) з болю, зозла, з переляку, з радості;

в)навмисне, на зло,на сміх, босоніж, щохвилини;

г) згарячу, спросоння, дуже, спересердя.

4. Усі числівники належать до складених у рядку :

а)шістнадцять, вісімнадцятирічний, триста, вісімсот;

б)сім восьмих, п’ятисотий, сімдесят, три чверті;

в)двадцять п’ять, три тисячі, сто один, двадцять два;

г)одна друга, чотирнадцять, сімнадцятеро, вісімсот.

5. Усі іменники вживаються тільки в однині:

а) Дніпро, Кавказ, побачення, щастя;

б)радість, сміх, молоко, глина;

в) листя, мрійність, сіль,пташеня;

г)синь, зустріч,глибінь, солома.

6. Усі прикметники творять ступені порівняння від інших основ у рядку:

а)малий,молодий, розумний;

б)великий, хороший, поганий;

в) вдалий, скромний,хитрий;

г)страшний, веселий, щирий.

Завдання з вибором кількох правильних відповідей( за кожну правильну відповідь один бал . Завдання оцінюються за принципом «все або нічого».

Уважно прочитай слова і виконай завдання 7-9

А Путь

Б Чилі

В Прип’ять

Г Тюль

Г Більшість

Д Лівша

Е Директор

Є Вісь

Ж Поні

З Рояль

И Полин

І Бідолаха

Ї Мадам

Й Суддя

К Пальто

Л Кашпо

7. Виберіть незмінювані іменники:

    

8.Виберіть іменники чоловічого роду:

       

9.Виберіть іменники іншомовного походження:

       

10 Виберіть із запропонованих форм три іменники, які співвідносяться з числівником три:

А Капітан

Б Капітани

В Пальто

Г Пальта

Г Столи

Д Каштани

Е Метро

11 Виберіть із запропонованих форм три іменники, які співвідносяться з числівником півтора :

А Кілограма.

Б Кілограми.

В Кілограмів.

Г Кілограм.

Г Фунта.

Д Фунти.

Е Відра.

Є Відер.

Завдання на встановлення логічних пар

12. Зясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні( цифра позначає наступне слово).

Піднявшись молодим гайком(1), аби обійти(2) поблизу річку хуторець, (3)що тулився під скелею, я збіг у яр, де ріс(4) лише велетенський дуб.

А сполучник                         

Б прийменник

В частка

Г займенник

Д прислівник                                     

13. Установіть відповідність.

Іншомовне слово                      Український відповідник

  1. Аналогічний                      А  недорозвинений
  2. Креативний                       Б  безкорисливий
  3. Альтруїстичний                В  небезпечний
  4. Інфантильний                   Г  подібний

                                              Д  творчий

14. Установіть відповідність між іменниками та родами, до яких вони належать :

  1. Чоловічий                        А. Папороть, СБУ, дівчина, путь.
  2. Жіночий                         Б. Математик, вельможа, Сибір, тигр.
  3. Середній                         В.Жіноцтво, листя, теля, дівча.
  4. Спільний                         Г. Токар, поетеса, плетиво, нікчема.

                                Д.Злюка, бідолаха, хитрюга, недоучка

  У завданнях 21-24 впишіть відповідь до таблиці, починаючи з першої клітинки зліва.  Пам’ятайте : клітинок у таблиці буде більше , ніж кількість букв у слові.

15. Утворіть від імені Анатолій спільнокореневе ім’я по батькові, запишіть його до талиці, узгодивши з іменником Надія.

                    

16. Упишіть до таблиці форму родового відмінка прикметника  білолиций

                    

2317 Упишіть до таблиці форму орудного відмінка числівника шістдесят

                    

18Від іменника Сиваш утворіть прикметник у формі чоловічого роду називного відмінка однини і запишіть до таблиці.

                    

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.