11 клас. Українська мова. Стилістична норма. Стилістична помилка.

Стилістичне використання багатозначних слів, омонімів, синонімів, антонімів і паронімів.

Стилістичні норми регулюють правильність відбору мовних одиниць відповідно до умов спілкування та стилю викладу. Стилістична помилка – помилка в усному або писемному мовленні, що полягає у вживанні слів (словосполучень, речень), що не відповідають стилеві всього тексту.

Теоретичні відомості стосовно основних понять: параграф 44, 45 с.149-150, с.154-155. Опрацюйте.

Ви повинні розрізняти такі понятття, як “багатозначність слова” (одне й те ж слово, що має пряме й переносні значення) та “слова-омоніми”(однакові за звучанням – омофони (сонце і сон це?), однакові за написанням – омографиамок і замок), однакові в певній граматичній формі – омоформи (душ (ім.чол.р.одн.Н.В.) і душ (ім.множ.Р.В.), але різні за значенням слова.

Також розуміти, що є поняття “контекстуальні антоніми”, а також “контекстуальні синоніми”.

Не забувайте про численні помилки у вживанні слів-паронімів (талан і талант, мимохіть і мимохід, ожеледь і ожеледиця та багато інших)Пропоную матеріал за посиланням https://edera.gitbook.io/laifhaki-z-ukra-ns-ko-movi/rozdil-2/paronimy

Завдання:

1.Робота з текстом. Уважно прочитати текст. У якому стилі він оформлений? Довести це. Визначити тему й основну думку почутого. Дібрати у якості заголовку одне речення з тексту.


З того, як говорить людина, можна уявити собі загальний розвиток цієї людини, її освіту й культурний рівень. Що культурнішою є людина, то розвиненішою є її мова, багат­шою на лексичний запас, розмаїтішою епітетами, мета­форами, влучними порівняннями, барвистішою вживанням прислів’їв, приказок і приповідок. У природі не буває людей, що визначились би високим інтелектом і водночас при­мітивною, як у первісного дикуна, мовою.

Боротьба за чистоту й високу мовну культуру — це бо­ротьба за культуру взагалі.

Якої великої ваги надавав наш народ у своїх приказках і повір’ях мові, людському слову! У народі вірили колись, що словом можна скарби в землі знаходити, хвороби та всякі недуги лікувати, від лихої людини та звіра оборонитись. «Що вимовиш язиком, того не витягнеш волом»,— запевняє на­родна мудрість. Та про тих, хто не стежить за своєю мовою, у народі кажуть: «Не тямить голова, що язик лепече».

Правильно й чисто говорити рідною мовою може кож­ний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників. Це — не тільки ознака, але й обов’язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того, працює людини розумово чи фізично.

(За Б.Антоненком-Давидовичем)

* Стисло переказати прослуханий текст


* Поміркуйте над запитанням: 

Чи тотожні поняття «правильне мовлення» й «красиве, комунікативно доцільне мовлення»? Яке поняття ширше?

2.Спостереження над мовним матеріалом

* Як видно з авторського рукопису, взяті в дужки слова М. М. Коцюбинський, виправляючи текст, замінив синонімами. Поміркуйте над доцільністю такої заміни.


1. По цій коротенькій прелюдії, виконаній з обох сто­рін однаковим тоном (одним голосом), знялася ціла буря голосів. Коментар: тон – це щось глибше, ніж голос, те, чим можна передати свій настрій, ставлення до чогось 2. Каруца впірнула (вкотилася) у хвилю ясного світла й покотилась берегом Пруту. Коментар: впірнула, бо автор хотів показати миттєвість дії, органічний зв’язок героїні з природою; ніби риба у воді 3. Чи варто було стіль­ки вчитись, щоб запорошити душу пилом (порохом) одвіч­них паперів? Коментар: пилом, бо це більше вказує на давнину, а порох на щось воєнне. 4. Андрій підійшов до хати. Крива, похилена халупка (хатинка), з чорною стріхою і білими стінами, сто­яла поміж закинутих, з забитими вікнами осель (хатинок). Коментар: халупка, бо тісна й мала; оселі -бо це нейтральна назва помешкань; цим контрастом увиразнюється вбогість “кривої халупки”.

5. Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у при­браній (у чистій), немов на Великдень, хаті, в чистій одежі. Коментар: прибраній, щоб наголосити на працелюбності героїні, її любові до хати, рідної оселі, вмінні бути її берегинею. Тим часом рій згадок викликав у пам’яті давно забуті обличчя й події, колись пережиті почуття (емоції). Коментар: у цьому випадку слово емоції звучало б сухо, нейтрально; почуття -це реальніше, душевніше. 7. Во­на не могла з певністю сказати, чи то був сон, чи привид (галюцинація). Коментар: як і впопередньому реченні, слово галюцінації більш наукове, нейтральне; тож автор надає перевагу емоційно забарвленому слову. 8. При повній (абсолютній) тиші в повітрі густий гай легко затримав зібране за день тепло. Коментар: слово “абсолютний” іншомовне, в контексті опису природи його звучання негармонійне. 9. Піднявся з кушетки (з канапи) на розбитих, старечих ногах і підійшов до вікна. Коментар: канапа асоціюється з багатшим інтер’єром, це щось більше, розкішніше. (3 творів М. Коцюбинського).

3.Виконайте тести вправи 5 параграфа 44 і 45.

4.Відредагувати

Записати правильні конструкції замість наведених каль­кованих.


Напечатати звіт, ваше кінцеве рішення, даже дивно, а ми зі своєї сторони, перейти на іншу сторону, я до вас по справі, приносити збитки, пропуск на завод, вірна відповідь, відділ по міжнародним зв’язкам, напоминати про зустріч, неділю тому назад, я не сторонник сило­вих методів, у сім годин вечора, бувший мій колега, більша половина опитів, підписка на газети, при вашій допомозі, мій батько робочий, це було осінню чи літом, перевод грошей затримався, виключіть світло, пошліть заказним листом, залишайте залог, мала житлоплоща, ти дуже заблуждаєшся, нова посуда на кухні, говоріть на українській мові, перевести на українську мову, скільки це вартує.

Відредаговано: надрукувати звіт, ваше остаточне рішення, навіть дивно, а ми зі свого боку, перейти на інший бік, я до вас у справах, завдавати збитків, перепустка на завод, правильна відповідь, відділ з міжнародних зв’язків, нагадувати про зустріч, тиждень тому, колишній колега, більшість дослідів, передплата газет, з вашою допомогою, мій батько робітник, це було восени чи влітку, переказ грошей затримався, вимкніть світло, надішліть рекомендованим листом, залишайте завдаток, мала житлова площа, ти глибоко помиляєшся, новий посуд на кухні, говоріть українською або по-українськи, перекласти українською, скільки це коштує.

Відповіді на тестові питання підручника: Параграф 44 вправа 5:

1В, 2В, 3Б, 4Б, 5А, 6А, 7А, 8Б (однаково звучать і пишуться в певній граматичній формі: іменнник Н.В. однини та інфінітив), 9Г (однаково звучать), 10В(однаково пишуться, по-різному звучать)

Наголошую: омоніми абсолютно різні за значенням слова, часто належать до різних частин мови, просто у мові вони однаково звучать чи пишуться.

Відповіді на тестові питання підручника: Параграф 45 вправа 5:

1А (контекстуальними!), 2Б, 3Б (контекстуальними), 4Г, 5Г, 6В, 7Б, 8(1Г, 2В, 3Б, 4Д), 9(1Б, 2Д, 3Г, 4А), 10(1В, 2А, 3Д, 4Г)

Приблизний коментар до речень із творів Коцюбинського, де треба було поміркувати над доцільністю вибору саме того чи іншого слова:

По цій коротенькій прелюдії, виконаній з обох сто­рін однаковим тоном (одним голосом), знялася ціла буря голосів. Коментар: тон – це щось глибше, ніж голос, те, чим можна передати свій настрій, ставлення до чогось 2. Каруца впірнула (вкотилася) у хвилю ясного світла й покотилась берегом Пруту. Коментар: впірнула, бо автор хотів показати миттєвість дії, органічний зв’язок героїні з природою; ніби риба у воді 3. Чи варто було стіль­ки вчитись, щоб запорошити душу пилом (порохом) одвіч­них паперів? Коментар: пилом, бо це більше вказує на давнину, а порох на щось воєнне. 4. Андрій підійшов до хати. Крива, похилена халупка (хатинка), з чорною стріхою і білими стінами, сто­яла поміж закинутих, з забитими вікнами осель (хатинок). Коментар: халупка, бо тісна й мала; оселі -бо це нейтральна назва помешкань; цим контрастом увиразнюється вбогість “кривої халупки”. 5. Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у при­браній (у чистій), немов на Великдень, хаті, в чистій одежі. Коментар: прибраній, щоб наголосити на працелюбності героїні, її любові до хати, рідної оселі, вмінні бути її берегинею. Тим часом рій згадок викликав у пам’яті давно забуті обличчя й події, колись пережиті почуття (емоції). Коментар: у цьому випадку слово емоції звучало б сухо, нейтрально; почуття -це реальніше, душевніше. 7. Во­на не могла з певністю сказати, чи то був сон, чи привид (галюцинація). Коментар: як і впопередньому реченні, слово галюцінації більш наукове, нейтральне; тож автор надає перевагу емоційно забарвленому слову. 8. При повній (абсолютній) тиші в повітрі густий гай легко затримав зібране за день тепло. Коментар: слово “абсолютний” іншомовне, в контексті опису природи його звучання негармонійне. 9. Піднявся з кушетки (з канапи) на розбитих, старечих ногах і підійшов до вікна. Коментар: канапа асоціюється з багатшим інтер’єром, це щось більше, розкішніше. (3 творів М. Коцюбинського).

Діти, прошу в коментарях написати свої питання, думки, чи задоволені ви своїм результатом, чи розібралися в темі, які пояснення від мене хотіли б ще почути. Дякую за роботу!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.