У сучасній українській мові широкі стилістичні можливості мають іншомовні слова — слова, запозичені з інших мов.
FacebookLingvoScreen – додаток для вивчення іншомовних слів | Facebook.
► Прочитайте текст. Випишіть слова іншомовного походження. Розкрийте їх значення та роль у тексті.
ОЧІ — ДЗЕРКАЛО ЗДОРОВ’Я
Про це говорять із подивом, слухають із недовір’ям: магія якась — подивитись в очі людині і тут же розповісти все не тільки про її здоров’я, а й про звички? Немислимо, розумом не збагнути. Однак це факт. Та якщо ні для кого з давніх-давен не диво, що очі — дзеркало душі, то сьогодні нас переконують і в тому, що очі дзеркало здоров’я, переконує наука, ім’я якій — іридодіагностика.
Нове слово в медицині? І так, і ні. Ні — тому що хіба можна назвати новим метод, якому понад три тисячі років? Так — тому що знову згадали, заговорили про нього і почали застосовувати в Європі, США, Канаді, Японії лише в середині п’ятдесятих років минулого століття.
Перші, так би мовити, сліди іридодіагностики прийшли до нас з глибокої давнини, Так, у печерах Малої Азії знайдено наскельне зображення райдужки ока та її зв’язків із різними частинами людського тіла. В Індії, Китаї вже більш як три тисячі років тому надавали виняткового значення змінам в очах хворої людини… Про відображення на райдужній оболонці ока (ірисі) стану практично всіх органів людини писали Гіппократ та Філострат.
Основоположником сучасної іридодіагностики є доктор медицини з Угорщини Пекцелі. Ще в дитинстві випадково помітивши, як змінилося забарвлення райдужки ока пораненої сови, майбутній учений зацікавився цим явищем. Пізніше, будучи студентом, а потім працюючи в хірургічному госпіталі, він продовжував накопичувати спостереження, що в майбутньому дало змогу йому систематизувати іридологічні тести і дати перше обґрунтування методу іридодіагностики. Цінність методу полягає в тому, що він не тільки фіксує відхилення в організмі, а й часто дає інформацію про їх причини. Сьогодні офіційна медицина визнає за ним право громадянства. Створено Міжнародну асоціацію іридологів (С. Кузнєцов).
► Чи вмотивовано використання запозичених слів у тексті? Чим саме? (міркуйте усно)
Тренувальні вправи
► До наведених слів доберіть іншомовні відповідники, подані в дужках (письмово)
Промисловість, рішення, всесвіт, відсоток, краєвид, кіннота, льотчик, водій, воротар, кріпость, уподібнення, обрій, кількісний, розумовий (космос, ландшафт, пілот, асиміляція, резолюція, фортеця, голкіпер, шофер, процент, індустрія, кавалерія, горизонт, інтелектуальний, статистичний).
► Користуючись словником іншомовних слів, з’ясуйте значення поданих слів, складіть з ними речення, запишіть (письмово). З’ясуйте вимову і правопис запозичених слів
Комюніке, приватизація, толерантність, інновації, алергія, феєрверк, екстраординарний, арія, привілей.
► Запишіть подані слова українською мовою; з’ясуйте, за якими правилами вони вимовляються і пишуться:
а) диета, визит, циклон, пластырь, библиография, вентилятор, цитадель, автоматизация, поливитамины, дезинфекция;
б) аттестат, параллель, корреснондент, троллейбус, атташе, иррациональный, иммиграция, финн, аннотация, мадонна;
в) Миссисипи, Таллинн, Уссури, Дарданеллы, Ницца, Пикассо, Вирджиния, Торричелли, Россини, Вавилон, Тибет, Голландия;
г) виньетка, марсельеза, мадьяр, портьєра, карьера, серьезный, пьедестал, интервью, адьютант, ателье, зскадрилья, вестибюль.
► Прочитайте текст і поміркуйте про стилістичні особливості слів іншомовного походження.
Лексика за стилістичним використанням. поділяється на ряд (низку) груп: 1) суспільно-політичну; 2) термінологічну; 3) ініпомовні слова; 4) розмовно-просторічні; 5) діалектизми й 6) жаргонізми.
Слова іншомовного походження прийшли в нашу мову в різні часи, різними шляхами і стосуються різних сфер суспільного життя:
1) політики (агітація, конституція й ін.— з латинської мови; політика, прем’єр, бюрократ і ін.— з французької; мітинг і ін.— з англійської);
2) освіти (лекція, університет, екзамен, конспект і ін.— з латинської);
3) культури, мистецтва (концерт, акорд, піаніно і ін.— з італійської; романс, актор, сюжет і ін.— з французької; ландшафт, арфа та ін.— з німецької);
4) побуту (люстра, портьєра, трюмо та ін.— з німецької; гарбуз, ізюм, лапша та ін.— з тюркської);
5) спорту (чемпіон, бокс, футбол та ін.— з англійської).
Частина запозичених слів міцно ввійшла до складу загальновживаної лексики — етика, мемуари, натуральний, інфекція.
Серед іншомовних слів особливе місце займають інтернаціоналізми — партія, резолюція, філософія.
На сучасному етапі з’явилося в нашій мові багато запозичених слів, які нерідко ускладнюють взаєморозуміння в спілкуванні.
► Наведіть приклади сучасних запозичених слів (15-20) письмово. Чи виправдано їх буяння в українській мові сьогодні?
► Продовжіть рядки словами іншомовного походження (письмово), що стосуються :
а) суспільно-політичного життя: демократія, …
б) науки: географія, …
в) культури і мистецтва: театр, …
г) торгівлі та фінансів: імпорт, …
► Замініть запозичені слова українськими відповідниками-синонімами. Які з них доцільніше вживати в побутовому мовленні? Констатувати, концентрувати, адекватний, анулювати, аргументувати, дефекти, делегація.
► Коли вживання слів іншомовного походження є позитивним явищем, а коли — негативним? (залиште коментар на сайті під публікацією)
За матеріалами сайту https://subject.com.ua/lesson/mova/10klas/41.html
Доречність мовлення має не меншу ценність, ніж грамотність. Добір мовних засобів, що відповідає змісту, ситуації та меті повідомлення є обов’язковою умовою ефективного спілкування. Передусім це використання належних мовних засобів, досягнення стильової відповідності. Доречність – це вміння вибрати тон спілкування, інтонацію, намагання бути тактовним.
В офіційній ситуації професійного спілкування недоречною буде експресивна, фамільярна лексика. І, навпаки, під час невимушеної розмови не варто використовувати фаховий словниковий запас.
Дякую за коментар
Шановна однокласниця , Катерино Андріївно , повністю з вами згоден! Також я хочу додати під цю публікацію декілька міркувань. Мені здається , що використання запозичених слів як позитивно , так і негативно впливає на розвиток української мови. Використання запозичених неологізмів призводить до збільшення синонімічного словника , тому люди можуть більш філігранно доносити свої думки до оточуючих , використовувати , нові поняття , звороти й т.д. Також хочу відзначити , що поповнення словникового запасу мови нівелює її вимирання серед світових мовних структур. А тепер щодо негативного впливу використання запозичених слів. Більшість слів , з появою відповідних свіжих неологізмів , забуваються народом , переходячи в історизми або архаїзми. Саме мода , тенденції , світові події та швидкий розвиток технологій керують нашим лексичним словником. Я не проти такого процесу , але закликаю всіх небайдужих освітян : зацікавлюйте дітей в розширенні словникового запасу не тільки новими словами , а й старими , щоб діапазон їхнього мислення був більш еластичним.
Погоджуюся, Вадиме. У будь-якого процесу э дві сторони