7 клас. Українська література. Любов Пономаренко “Гер переможений”

Милосердя – це величезна сила, що зв’язує і об’єднує людей

Жіноче слово в літературі завжди звучить особливо, щиро. Завжди хвилюють твори, в яких авторки так тонко і по – жіночому фіксують кожен порух людської душі. Так обережно проникають у внутрішній світ своїх героїв. Такою є проза нашої сучасниці, талановитої письменниці Любові Пономаренко.

Письменниця, яка у своїх лаконічних оповіданнях досліджує складні питання сьогоднішнього буття, тонко відчуває людську душу.

Крок 1 Познайомтеся з короткими фактами життя письменниці за посиланням https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=3581

Звертаючись до теми Другої світової війни — теми, яка залишається вкрай болючою для українського народу. Історики ще йнині надають нам нові й нові факти — свідчення тих страхітливих подій. Не всю правду ми знаємо про той страшний час, бо в Радянському Союзі все висвітлювалося так, як вимагала ідеологія тоталітаризму. А заперечення ролі українців у світовій перемозі над ворогом – це, на жаль, сучасна позиція Росії, одна із складових її імперської політики. Що вже говорити про загальнолюдські цінності, гуманізм, милосердя. І коли весь світ сумує в травні за мільйонами загиблих у цій найстрашнішій війні в історії людства, Росія присвоїла собі перемогу і перетворила цей день на велике свято. А між тим війна – це біль, сльози, страх, приниження, смерть для всіх – своїх і ворогів.

У 1999 році вийшла збірка оповідань Любові Пономаренко «Дерево облич». Саме із цієї книги ви вивчатимете твір «Гер переможений». Написаний він на основі справжніх фактів, адже в місті Гребінці, де довгий час діяла літстудія «Євгенова світлиця», яку  вела Л.Пономаренко, чимало будинків після війни спорудили полонені, колишні  німецькі солдати.

Крок 2 Запитайте по можливості у своїх прабабусів і прадідусів, чи пам’ятають вони війну чи післявоєнний час? Як про це згадують?

Крок 3 Поміркуйте, що страшніше для солдата: загинути в бою чи потрапитив полон? Чому ви так вважате? Перегляньте відео повернення українських полонених https://www.youtube.com/watch?v=wHg-0cXcIMo Які емоції переповнюють людей?

Крок 4 Прочитайте новелу за підручником

Крок 5 Перегляньте відео https://www.youtube.com/watch?v=5ksDAi2UlUU, подумайте, чи вдалося автору ілюстрацій відтворити почуття, відтворені в новелі

Крок 6 Теорія літератури Новела – невеликий за обсягом глибоко психологічний твір, у якому незвичайна життєва подія розгортається дуже динамічно й має несподівану драматичну, а найчастіше  – трагічну розв’язку.

Крок 7 Поміркуйте

Словникова робота: гер – німецьке звертання до чоловіка, те саме, що «пан»

– Про що мріяли полонені німці, коли зводили будинок? ( « …Цей будинок міг би бути їхнім, стояти на околиці Лейпцига » )

– Для чого, на ваш погляд, Фрідріх розкопав та посадив клумбу? Чому він це робив з любов’ю?

– Як діти поставилися до благородної справи полоненого німця? Знайдіть художню деталь, яка б вказувала на це

Художня деталь – виразна подробиця твору, яка подає певний епізод, подію чи випадок у несподіваному ракурсі.

  • Чим допомагали жінки полоненим німцям?
  • Як ви ставитеся до полоненого німця?
  • Опишіть зовнішність Фрідріха  ( «… Був худий, гнилозубий і брудний.» )
  • Про що вона свідчить?
  • Які стосунки були між Фрідріхом і дітьми?
  • Чим дивував полонений німець жінок?
  • Чому з квіткою опинився  нетронутим і хрест з паличок?  ( Цей символ вироку смерті як найтяжче звинувачення й стає поштовхом до пригніченого стану полоненого, а згодом – до самогубства.
  • Яким чином була знайдена фотокартка з двома дівчатками, що належала Фрідріху?
  • Навіщо Фрідріх сховав  фотокартку? Про що говорить ця художня деталь?

Це Фрідріхів «лист у вічність». Не маючи змоги знайти своїх дівчаток у повоєнний час, полонений замуровує фотографію в стіну будинку як найдорожчий скарб. Ця фотографія після багатьох років  стає ще одним підтвердженням людської доброти і подає читачам надію, що Фрідріхові діти, можливо, довідаються, яким був їхній батько і де загинув. Автор залишає нам, читачам, відкрите запитання: «Ви не знаєте, де наш тато? »

Висновок:

Минуло багато років. Давно відгриміла найстрашніші війна ХХ століття. Все менше залишається її очевидців – сивих ветеранів, які ще пригадують ті роки. Україна ще й досі не підрахувала  усіх своїх витрат у тому безглуздому бойовищі. А вже пізніше народилося ще одне поняття – «діти війни». Це вони спізнали всі труднощі життя в німецькій окупації, це вони місяцями ховалися у товарних поїздах, пробираючись у тил, ставали  «синами полків », героями – партизанами, полоненими фашистських  концтаборів. Саме від імені такої «дитини війни»  ведеться розповідь у новелі «Гер переможений». Дівчинка та її друзі жорстоко поводилися з полоненим Фрідріхом лише тому, що забагато горя принесли окупанти в їхнє дитяче життя, на їхню рідну землю. І лише коли дівчинка подорослішала, вона збагнула всю несправедливість становища. Ця війна знедолила, позбавила щастя і життя Фрідріха, який був звичайним солдатом, що за чиїмсь злочинним наказом узяв до рук зброю і прийшов на чужу землю як ворог, як загарбник. А в душі у нього лунали німецькі пісеньки, жила любов до квітів, до краси й гармонії, про що свідчив збудований доладно будинок. Так, він прийшов як ворог, але тепер, переможений, набрав подоби звичайної людини, яку вже неможливо було ненавидіти…

А що думаєте ви? Напишіть в коментарях

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.