З самого малечку, научаючись розмовляти, дитинка поряд із словами мама, тато вживає свій перший сполучник і, аби сполучити два найдорожчих поняття. Вживаючи сполучники між однорідними членами речення й частинами складного речення, ми зв’язуємо поняття, предмети, явища, думки, приєднуємо схоже, до схожого, виражаємо залежність одного від другого та ін. Сучасна українська літературна мова створила справді багату, розвинену, гнучку сполучникову систему.
ТЕОРІЯ
Сполучники – це службові слова, які служать для зв’язку однорідних членів речення та частин складного речення, наприклад: Міські проспекти і майдани багатолюдні і шумні (зв’язує однорідні члени речення). Змолоду треба набратися знань, щоб не пуста була твоя власна криниця (зв’язує частини складного речення).
Існують сурядні сполучники (поєднують однорідні члени речення і прості речення у складному, які незалежні одне від одного) і, й, та, а, але, зате, проте, однак, або, чи
І підрядні (зв’язують частини складного речення, одна з яких за змістом підпорядкована іншій) що, щоб, якщо, мов, немов, бо, тому що, якби та ін.
Одиничні сполучники (і, та, а, але, або, чи, як, мов) вживаються тільки між двома однорідними членами речення або між двома реченнями: Хай квітне злагода і праця на всіх полях, у всіх серцях, щоб у труді святім змагаться, а не в загарбницьких боях (М.Рильський).
Повторювані сполучники (і… і, ні… ні, або… або, чи… чи, то… то) повторюються два або більше разів підряд при однорідних членах речення або реченнях: Взяв лице в холодні я долоні, і дивлюсь, і слухаю, і жду. (В.Сосюра.)
Парні сполучники (не тільки… а й , як… так і, хоч… але, якщо… то, чим… тим) вживаються двома частинами при двох різних однорідних членах речення або реченнях: Хоч поганий тин, але затишно за ним (Hар. творчість).
Правопис сполучників. Діти, зверніить увагу на наступні правила:
1)Окремо завжи пишіть сполучник тому що. Ставте в реченні перед ним кому. Наприклад: Треба більше читати, тому що книги -це….
2) Разом пишуться сполучники: немов, неначе, неначебто, немовби, немовбито
3) Розрізняйте сполучники проте й зате (їх можна замінити на але) та однозвучні з ними слова про те, за те. Наприклад: День сьогодні сонячний, проте надворі прохолодно. Він розповідав про те, як відпочив на канікулах.
4) Розрізняйте сполучники щоб й якби (їх можна замінити на аби) та однозвучні з ними слова що б, як би. Наприклад: Щоб розв’язати задачу, треба знати формули. Що б ти сказав другові на несправедливі слова? Якби ми знали своє майбутнє, то було б…. Як би мені тебе переконати у цьому?
1. Списати прислів’я, вставляючи на місці крапок пропущені сполучники. У кінці кожного прислів’я записати, як ви його розумієте.
1) Наука в ліс не веде, … з лісу виводить. 2) … добре жити, треба працю любити. 3) … такий до роботи, … до розмови. 4) В очі любить, … за очі гудить. 5) М’яко стелить, … твердо спати. 6) Не той урожай, … в полі, а той… в коморі. (Нар. творч.)
Довідка: що, а, як, щоб, проте, що, якби, та.
2. Скласти три речення: з одиничним сполучником, повторюваним і парним
Запишіть речення, знявши риску. Підкресліть сполучники.
1) А за вікном щасливі люди про/те, що є, і те, що буде, поміж собою гомонять. (В. Сосюра) 2) У нас було ще багато справ, про/те час не ждав. (Д. Міщенко) 3) Не знаю, як/би склалася моя доля, коли/б біля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати. (М. Стельмах) 4) Як/би ви знали, паничі, як люди плачуть, живучи. (Т. Шевченко) 5) Як/що рано посієш, то рано й пожнеш. (Нар. творч.) 6) Розкажи, як/що робити? 7. Що/б гарно співати, треба добрий голос мати. 8. Ну що/б, здавалося, слова…”(Т.Шевченко)
Дякую за роботу!