8 клас. Українська мова. Відокремлені члени речення

Навчаємось дистанційно

Відокремлення — це смислове та ритмічно-інтонаційне виділення другорядних членів речення для посилення їхнього значення у струк­турі речення.

Тобто це такі члени речення, які стоять в такій позиції і є такими за будовою, що вимовляючи їх, робимо паузи. Вони стають важливими і помітними.

Прочитайте речення. Зверніть увагу на виділені жирним шрифтом компоненти і питання після них

Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки (окрім кого, чого?) (М. Стельмах.)

Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні (як?), горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний.)


Рука, засмагла від роботи (яка?), нам сіє благодатний мир. (М. Рильський.)

Солов’ї, нічні товариші мої (а хто саме?), у сад злетілись до вікна. (П. Воронько.)

   Коментар: ці члени речення є відокремленими, бо в реченні вони виділені комами, а в усному мовленні ми робимо в цих місцях паузи.   У 1 реченні відокремленим є додаток, бо відповідає на питання Родового відмінка; у 2 реченні – обставина, бо має питання як?; у 3 -означення. Це дієприкметниковий зворот. Він завжди означає іменник. У 4 – прикладка, друга, уточнювальна назва поняття.

shemu_39.jpg

Методичний коментар. Відокремлюватися можуть тільки друго­рядні члени, бо вони є додатковим повідомленням до основної дум­ки, яка виражається головними членами речення. Тому головні члени не відокремлюються, бо вони є носіями основного повідомлення.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

1. Прочитайте матеріал параграфа 31, виконайте письмово впр.310. За питаннями до виділених членів речення з’ясуйте, що це за член речення. Вправа 312.

2. Визначити вид відокремлених членів. Поєднайте букву з цифрою:

А Богдан Хмельницький зустрічав, приймав та проводжав послів, виконуючи встановлений в Українській державі церемоніал.

Б Лист, надісланий московському царю Олексію Михайловичу з першим послом України, був дуже коротким.

В Із постанням Української козацької дер­жави та її дипломатично-посольської служби — тогочасного міністерства закор­донних справ — відпрацьовувалося й пи­тання постійного перебування козацьких представників у тій чи іншій країні.

Г Починаючи з Богдана Хмельницького, усі гетьмани України вели активне диплома­тичне листування з володарями багатьох держав.

Ґ Генеральний писар, окрім керування по­точними справами канцелярії, мав право брати участь у дипломатичних перегово­рах.

Д Канцелярських писарів, зважаючи на їх­ній досвід та обізнаність у веденні дипломатичних справ, досить часто включали до складу різних посольств.

Е За доби гетьманування Богдана Хмель­ницького було проведено близько п’яти Генеральних Рад Війська Запорізького, цього своєрідного законодавчого органу новоствореної держави.

Є Одним із головних обов’язків посла було оголошення вимог чи прохань, уміщених у письмовій інструкції (Т. Чухліб).

  1. Відокремлене означення.
  2. Відокремлена прикладка.
  3. Відокремле­ний додаток.
  4. Відокремлена обставина.

Дякую за роботу!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.