Продовжуємо вивчати текст – “продукт, породжений мовленням”, у якому знаходять реалізацію всі мовні одиниці нижчого порядку. Наше завдання – удосконалювати вміння самостійно читати незнайомі тексти та використовувати їх як зразки для власної творчої діяльності; виконувати граматичні та творчі завдання на основі запропонованих текстів.
Крок 1 Повторити теорію
Мікротема — це виділена в тексті окрема, відносно закінчена думка. Перехід від однієї мікротеми до наступної позначається абзацом.
Абзац — це сукупність тематично об’єднаних речень, в одному з яких називається тема. Абзац становить відносно закінчену думку, часто це окрема мікротема цілісного тексту.
Тематичним називають речення, що визначає в ньому предмет мовлення й окреслює межі теми. Воно важливе як для читача, так і того, хто створює текст. Тематичне речення дає змогу читачеві й мовцеві ясно визначити тему й строго дотримуватися її розвитку в інших реченнях.
Ключовими називають слова, яким належить визначальна роль у тексті. За ключовими словами здійснюють пошук матеріалів певної тематики в мережі Інтернет. Ключові слова в поетичних текстах мають велике смислове навантаження
Крок 2 Робота з текстом Прочитати, визначити тему, основну думку, мікротеми та ключові слова. З’ясувати лексичне значення виділених слів, скласти по одному реченню з кожним словом. (письмово)
Відтінки сміхової енергії Слово «сміх» наче випробовує спроможність мови за допомогою всіляких префіксів і суфіксів окреслити найрізноманітніші відтінки пов’язаних із ним понять. Іноді грані між відтінками невиразні: узяти когось на посміх, але веселий чи світлий посміх. Інша річ — посмішище, посміховище, посміховисько. Тут уже суфікси додали своєї однозначно темної барви. Здрібніння знову ж таки вносить сумнів: у чому — посмішці чи усмішці — більше тепла та щирості?
Утім, хоч якими гарними епітетами не прихорошуймо посмішку, на ній залишатиметься знак того префікса «по» (по-латині це «те, що прибите спереду») — знак її перебування в душевній сфері з негативною енергією. Посмішка може стати чимось агресивним, грубим, їй більше пасують не вельми приємні епітети: крива, глузлива, холодна, іронічна, саркастична, гадюча (єхидна). Не влагіднює її ще один ступінь здрібніння (посмішечка); не поможе й епітети здрібнювати: кривенька посмішка ще неприємніша, аніж крива — здрібніння працюють тут не на ласку й добро, а лише на зло.
Інша річ — усмішка. Їдкі епітети не пасують цьому слову. З усмішки ніхто не зробить «усміховища», бо не можна взяти когось на усміх (як на посміх), бо є мамина усмішка й усмішка Джоконди. Усміхається, а не посміхається природа квітами, погожим небом, мерехтливим морем. Усмішка — гарний дарунок, мов світлина на пам’ять. Недарма в останню мить, доки клацне фотоапарат, перед спалахом чуємо: «Усмішка!»
Префікс у словах «насміх», «насмішка» не залишає сумнівів щодо своєї барви. Насмішка — глузливий жарт: префікс «на» (така вже радикальність префіксів!) докорінно змінює «оздоровлювальну» природу сміху: тут у гру вступає жовч.
Утім, не все й тут однозначно. Надто, коли зважимо на суфікси. Насмішкуватість — не така вже й погана прикмета, ще й коли применшувальну дію суфікса підкріпити отим дуже звичним, що так часто на вустах, прислівником «трохи»: проворна, жвава, весела й трохи насмішкувата — зовсім не погані риси дівочої вдачі. Римляни сказали б: «Із крихтою солі» (у нас — із перцем). Саме з крихтою, бо далі — уже не сіль, а жовч.
Насміхатися з когось і висміювати когось — неоднакові речі: висміювання відверте, а насміхання часто приховане, тим і небезпечніше. Усмішка й насмішка, дарма що в їхній основі той самий корінь, — цілком різні: усмішка живиться радістю; насмішка — злом, ділимося з кимось усмішкою, щоб іще комусь було радісно й добре; насмішкою — аби було зле.
«Немає зла, щоб на добре не вийшло» — для всіх випадків підхоже прислів’я. А ще кажуть, що з насмішки люди бувають, а насмішникам очі вилазять. Цицерон — чи не найкраще тому підтвердження. «Горошина! Горошина!» — насміхалися з нього однокласники (латиною сісеr — горох). «Ще позаздрите моєму прізвищу!» — пообіцяв насмішникам завзятий хлопець; хто знає, чи був би таким заповзятливим, якби не ті насмішки.
Перший із-поміж усіх лукавих насмішників — Мефістофель. На його жовчному обличчі — знак найлукавішої, найгострішої іронії. Протистоїть їй лишень те, що ніколи не може бути ні смішним, ані осміяним, — усесильний творчий дух любові. (За Г. Бутченко)
Крок 3 Перегляньте відео https://www.youtube.com/watch?v=LEnBxAkSPA8 На його основі і на основі тексту виконайте творче завдання Напишіть, яке значення, як на вас, має посмішка в житті людини (3-5 речень)
Крок 4 Перегляньте відео https://www.youtube.com/watch?v=rC_tfY0l9cA Запам’ятайте значення паронімів
Крок 5 Тести на повторення перші 12 питань!!!! http://www.ridnamova.kiev.ua/html_test/6.7.2-test.html
Дякую за роботу!
Прекрасна творча робота,з легкістю сприймається дітьми.Дякую за цікаву роботу