Полтава. Тиха, скромна, здається, уповільнена в часі…

Полтава. Тиха, скромна, здається, уповільнена в часі...
Випуск 2009

Чудовий літній ранок. Перші, несміливі, тонкі промінчики сонця невпевненою ходою ступають по пустому шкільному подвір’ю, несучи йому новий день, день «після», день самотності. Поступово сонце повністю підкорює сірий вицвілий асфальт, що вкриває, як раніше здавалося, простий шкільний майданчик, а зараз розумієш, що зовсім не простий, бо це – місце, у якому злилися прощання із одним життям і початок нового, незвіданого й складного…

Автор: Петро Шишкін, випуск 2009  Продовжувати читання Полтава. Тиха, скромна, здається, уповільнена в часі…