Моя сусідка білочка

Моя сусідка білочкаЧекала на давню знайому, як тільки з’явилися зелені блискучі плоди на горіхові, що росте біля нашої п’ятиповерхівки. Минулого року мала насолоду спостерігати за справжнім живим куточком, що якось сам по собі з’явився біля мого вікна (на 5 поверсі!). Уявіть собі (ті, хто слідкує за сайтом, знає, про що я кажу): рівно півмісяця на гілці напроти вікна жили дві сови. З’явилися вони несподівано. Одного разу вийшла на балкон і побачила щось дивне поміж листям. Птах, але великий, як курка! Коли ж він повернув свою чудну голівку, побачила, що це справжнісінька сова! А потім їх вже стало прилітати дві ( див.публікацію в рубриці “Весела перерва” за минулий рік)

Крім них, півліта смакували горіхами біля вікна й білочки. А взимку прилітає дві горлички, яких підгодовую. А ще живе дві галки. Я спочатку думала, що це кожного разу прилітають різні птахи – а ні! – я впізнавала вже їх. Теж цікаві створіння, боязкі, так просто до вікна чимось поживитися не підлетять! Лише тоді щось хапають, як нікого не бачать у вікні. Дуже, виявляється, люблять горіхи. Був випадок, що вони хотіли відібрати горіх у білки. Так ці “терористи” підлітали до неї і били по голові! А потім хапали горіх, затискували його між гіллям і дзьобали. Я і за цим спостерігала.

Пр синичок, зграю хлопців-горобців, міських голубів я навіть не говорю. А ось ще про кого забула, так це про дятла. Він теж наш добрий знайомий. Часто вибиває ритми на сусідній з горіхом вербі. Червоноголовий! Просто місцевий красень! Окраса нашої тихої міської оази!

Чесно зізнаюся, що, спостерігаючи за неймовірним життям за вікном, захотіла написати дитячу книгу. Уже є задум, про що будуть пригоди.

А ось в цьому році совеняток не дочекалася, але сьогодні почула знайоме хрокотіння. Виглянула у вікно – так, це вона, моя сусідка білочка. Хоча “білочка” стала справжнім “кабанчиком”! Переконайтеся самі!

А потім прибігла ще одна. Години півтори вони влаштували переді мною справжнє шоу. Стрибали, бігали, перекручувалися, визирали з-поміж листя, навіть інколи позували на камеру! Я зрозуміла: як мінімум до того часу, як не стане останнього горіха, вони стануть моїми добрими друзями.

Ось так поділилася з вами, дорогі відвідувачі сайту, справжнім позитивом. Хочу, аби ви посміхнулися і відпочили.

А якщо з’явиться ще щось цікаве, обов’язково вам про це розповім!

2 коментарі до “Моя сусідка білочка”

  1. Так, виведено новий вид – білочка-кабанчик!! ! А в мене ластівки, як завжди=))) Горіхів немає, вони на самостійному вигодовуванні! Але зростають швидко=)))

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.