Апостолові крила

Коли душа прив”язана до неба. Поетичнийи дебют учениці 9 класу Софії Васецької

З душею у небі та серцем Козацьким,

Із ластівочкою глибинних висот

Пізно вночі чи так рано вранці

Летить птах у гай, за горизонт.

Якщо не страшно – додому ти їдеш,

Розпалює страх твоєї сили вогонь,

Зі сталлю в очах, непохитних і вільних,

Видніється помста за весь наш народ.

За покликом серця летиш в небокрай,

У грудях твоїх – сила, меж там немає,

Наче піснею, тут ти будуєш нам рай.

У вільнім польоті, де свободи – ні краю,

В безкрайності неба блакитних висот,

Під крилами твоїми – стоїть вся Україна,

Над нацією Вільних  – летить наш пілот!

Де є наші Крила – там є Україна,

За гідністю – міць широких полів,

Безмежної волі тут дихає слово,

Ростуть квіти сонячних променів.

Над якими птахи України величні,

Дзвінко та чітко свій грають мотив!

У небі виборюють свободу Країни,

Літають в краї холодних степів!

У боротьбі – зародження сильних,

Незламності вітер йде із гвинтів,

Під захистом Крил твоїх непохитних

За перемогою ми йдемо в бій! BY FIAVA 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.