світанок
в клечанні
ряснім
дух лісу
світло
хата
стрічає
літо
з правіків
донька
онучка
мати
чебрець
півонії
полин
свічки
зажура
клена
в очах
вогонь
в руках
вода
і цілий
світ
зелений
дозріває
в горіхах
літо
в’яне травами
у колоссі
тьмяне сонце
і скуте небо
відтіняє
моє волосся
пролилося
живими
дощами
прокололо
тривогами
вени
не найкраще
але ідеальне
тут
і
зараз
саме для
мене
літо
дорогою
церкву
на Спаса
і виринають
і з серця
і снів
ранок
дитинство
подвір’я
бабусі
й чистий
як золото
білий
налив
розтану
в небі
затихну
в миті
де має
білим
крилом
лелека
і наче
квітка
відбудусь
в літі
де ніжні
тіні
де жовта
спека
і слів
замало
і бракне
кисню
не треба
поспіху
і жодних
рішень
розсудить
серпень
дощі
з громами
і врешті-решт
оці мої
вірші
а червень
звично
поспішає
чорніє
втомлений
асфальт
серпанки
прянощі
троянди..
і дощ
і настрій
в стилі
light