і коли буде
найважче
і темрява
день за днем
я стану
живою водою
я буду
палким вогнем
це
Українська
Жінка
у темний
час біди
сучасна
як ніколи
красива
як завжди
і якщо не хочу
і напевно не варто
і чогось не скажемо
з тобою
вже ми
я
ранок починаю
незмінно солодко
своїм улюбленим
вишневим
джемом
У світі
розрізаному
навпіл
ще б’ється серце
У світі
що на ножах
під лезами
гаряча кров
червоні міста
над якими
літають
чорні дракони
сірі будинки
у яких досі
живе любов
У щастя
секунди та миті
не сам – з Ісусом
удвох
У чорно/білому
світі
із чорно/білим
Різдвом
слова
написані
думки
озвучені
під очі
ввечері
вологі
патчі
півонії теж
бувають
засмучені
півонії
часом
як люди
плачуть
усе
непостійне
неначе
й немов
а кава
про
настрій
і дощ
про
любов