Золотом

золотом всі мости

золотом хліб у тостері

і осінь як не крути

золотом в часі і просторі

в наших думках і проекціях

відбудеться і погасне

про це здається у лекціях

писав Ортега-і-Гассет

малює на вулицях листям

анфаси чиїсь і профілі

о скільки її в цьому місті

о скільки у ній філософії

закрутить у вічній спіралі

так легко піднявши вітер

щоб просто іншими стали

і зорі і люди і квіти